Новий репертуар
Годованець Микита Павлович
Весною Соловей з’явився у гаю.
Радіють птахи Солов’ю:
— Чого здобувсь в науці?
Чи збагативсь на штуці? —
А Соловейко їм: — Пощо питать?!
Всім стане — старшим і малечі.
Пісні не муляють нам плечі…—
Почав гість щебетать,
Світ дивувати силою живою…
Крутнув Сич головою:
— Співає добре наш співець.
Пісні звучать і владно, і принадно
(Сич — критик, видатний знавець,
Вмів говорить глибоко і докладно).
Але… одне
Збентежило мене:
Коли співає,
Він рота дуже розкриває…
— Ах, чули! Дух старий в тобі живе!
Сказав би щось розумне і нове!
1956