Орел і Сорока

Орел царем був обраний Орлами.
Обтяжений державними ділами
І, знемагаючи у праці й боротьбі,
Помічника
Шукав
Собі.
Сорока перша прилетіла,
Ще на льоту заскрекотіла:
— Візьми мене, скреке-скреке!
Моє крило і жваве, і легке.
Прониклива я, пам’ятлива,
В почині всякому щаслива,
Завзята, спритна, чепурна,
На всякий труд готова;
І господиня я зразкова,
В трудах — ні спокою, ні сна…—
Аж тут Орел не дав їй слова
(Він правду говорити звик):
— Я знаю, ви — хороші птиці,
Були б з вас гарні помічниці,
Одна біда — слизький язик.

Слизький язик гаразд на перелазі,
В державній справі — ні в якому разі!