Осичина

— А я б її зрубав. Це ж паразит городу:
Затінює навкруг, ні запаху, ні плоду!
— Та веселить мене
Сумної ночі:
Лиш вітер подихне —
Вона моргне
І зашепоче.

Такі чудні:
Не можуть кілька днів
Прожить без шептунів!