Із садка
в осінню пору
поспішав їжак в комору.
Ніс їжак,
увесь зіпрілий,
стиглих яблук
кошик цілий.
Аж біжить
навпроти
друг:
— Я шукав тебе
навкруг!..
Біля саду на межі
їжаки присіли.
Довго друзі говорили
— кошик яблук з’їли…
З книги кіт не зводить ока.
Кішці просто з ним морока:
мусить бігати у льох
і ловить мишей за двох.
Кіт муркоче:
— Ну й цікаво!
Вкрала мишка в діда сало.
— Сторінки гортає кіт
— що там далі?
Як …
Під кущем у ступі вовк
на кулешу просо товк.
А вовчиця над коритом
просівала просо ситом.
Вовченятко біля тину
кличе одуда в гостину.
Одуд каже: — Ду-ду-ду!
Я до вовка не піду!…
Наш Івасик
по сніданку
сів на плоті
біля ганку.
— Цінь-цірінь!
гукає хлопчик,
а всі думають
— горобчик.…
Ніс Івасик у руці
різнобарвні олівці.
Біг Івась за дідом
слідом
і спіткнувся на толоці.
Дід до внука повертає:
— Що тут сталося?—
питає.
А Івасик посмутнілий
олівці збира плачма:
— Є червоний, чорний, білий,
а зеленого — не-ма…—
А …
Мамо, мамо, дай лопатку,
я піду копати грядку…
Рожі, мальви і дзвіночки
посаджу я в три рядочки.
Буде їх роса поїти,
буде щедро сонце гріти…
Як до школи вперше йтиму –
ось такий букет нестиму!…
Рано-вранці крізь віконце
зазирнуло в хату сонце.
Я збудив Марійку знову
на зарядку на ранкову.
Вже Марійка учениця —
довго спати не годиться.
Усміхнулось сонце з неба: —
Уставати рано треба!…
Весняним, веселим
і сонячним ранком
в мандрівку зібрались
Тарасик з Іванком.
Повітря тремтить
в золотому промінні,
діброва під ноги
простелює тіні.
Грайливий ручай
між камінням дзюркоче.
Цвітуть горицвіти,
голубка туркоче.
Навколо привілля
чудесне, мов казка.
— Пограймося в хованки,
жучку, …
Чи літо, чи осінь,
весна, чи зима,
а для тепловозів
різниці нема:
летять тепловози
на захід, на схід —
махає рукою
їм Ростик услід.
Бува, як до них
не виходить хлопча —
чогось машиністам
не вистача:
гудок голосисто
на цілу …
Маленький Матвійко
до дядька Степана
в приватну* столярню
прибіг собі зрана.
— Ой дядечку, дядьку,
прийшли сніговиці,
а в мене нема ще
пташкам годівниці!
Горобчики бідні,
синичка, снігур
як корму дістануть
з-під тих кучугур?!
Синичці наріжу тоненько сальця.
Ні, ні, …
Росою вмивається сонце.
Росою вмиваються соняхи.
А соні не хочуть митися —
сон витирають долонями.
Миються всі на світі —
зимою,
весною,
літом:
жирафи — у Африці,
ведмеді — на полюсі
і я —
на четвертім поверсі…
Тільки навшпиньки стану,…
На широкому дворі
бути грі!
Бути грі!
Тут
збираються у крузі
вірні друзі-школярі:
он Микола, що ніколи
не спізнився ще ніде,
два Трохими-побратими,
а за ними Гриць іде,
за Михайликом — Іванко,
і Степанко-побіганко,
і Сергійко-всеумійко,
і Гордій — вже …
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять:
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки –
українську рідну мову…
Пише хвостиком лисиця
слід по росяній траві.
Пише дятел, гарна птиця,
дивні знаки на корі.
Щось таємне пишуть риби
плавниками у ставку.
Зайчик сонячний на шибі
пише казку золоту.
Пише в хмарі блискавиця,
пише трактор на лану,
що уродиться пшениця,…
—Я на ковзанку піду!
—А коли ж до хати?—
Тільки мама вміє так
лагідно спитати.
—На ходу сніданок з’їм!
—Так не слід робити!—
Тільки мама може
так лагідно сварити.
В снах літаю до зірок…
—Час вставати, сину…—
Тільки мама збудить…
Я мамі
хмаринку дістану
із неба,
щоб дощ — під рукою,
коли його треба.
І вітра,—
що в кованій схованій
скриньці
з ключем чарівним
на шовковій
шворинці.
Літак
так змайструю,
щоб сам на ділянці
міндобрива висіяв
маминій ланці.
А найголовніше …
Чи ви чули чудасію?
Не пізнати в місті площ:
цілий тиждень і неділю
золотий періщить дощ!
У дощі пливе вівторок,
у дощі поплив четвер…
Прилетіло сорок сорок,
сповістило кожен сквер:
— Чи ви чули чудасію?
Не пізнати в місті площ:…
Сплять ведмеді у барлозі,
сині роси — при дорозі.
Сплять горобчики у стрісі,
а грибочки сплять у лісі.
Спить зайчатко під лозою,
спить рибчина під водою.
Білі вівці сплять в оборі,
чорний котик — у коморі.
Книги сплять за склом …
Вже зеленіє луг і ліс,
сонце — наче сонях…
Вітер пахощі приніс,—
кличе на осоння.
Угорі співає птах,
що присів на гілку.
Ми з лопатками в руках
біжимо на гірку.
Я з відерцем голубим
граюсь на горбочку.
Принесу матусі в …
Чорний жук
очима
блима:
чує кроки
за плечима.
Дуже хороше йому
по землі ходити!
Він не хоче,
чуєш, хлопче,
у коробці жи-ти!…
Несла пісенька із лісу
козубок суниць.
Заблудилась пісенька
між густих ялиць.
Рвала пісенька у лузі
цвіт рясних купав.
Заблудилась пісенька
між зелених трав…
Не журися, пісенько,
ти ж тут не одна! —
Відгукнулась пісеньці
далина.
Бережечком понад морем
пісенька ішла …
Усі тротуаром проходили справа,
Та правила руху порушила гава:
Ішла вона зліва, назустріч слонові;
— Кар-кар! Роздавив мені ногу до крові!
А зайчик до неї:— От гава смішна!
Мабуть, величенька вага у слона?
На ногу тобі наступили недаром,—
Не вмієш, …
Довгі вуха,
Куций хвіст.
Невеличкий
Сам на зріст.
На городі
Побував —
Нам капусту
Попсував.
Довгі ноги
Скік та скік!
Ми – погнались,
Він – утік!…
На перерві у дворі
Стали в гурт школярі.
Глянув я на Петька,
А Петько – на Тимка,
А Тимко – на Шурка,
А Шурко – на Юрка, –
Та як розсміялись,
Аж за боки брались!
Я питав у Петька,
А …