— Мамо, стало холодно,
надворі зима,
а в Кота Котовича
рукавиць нема.
— Мамо, стало холодно,
надворі зима,
а в Кота Котовича
валянок нема.
— Мамо, стало холодно,
пада білий сніг,
а в Кота Котовича
лиш сумні пісні.
— У …
Їжачиха і їжак
не помиряться ніяк.
— Ти колючий! Пострижися!
— Ти колюча! Не колися!
— Я колючий?
Хто б казав!
— Нащо ти колючу взяв?
— Від колючого я чую!
— Я колючій не дивую!
— Не дивуєш? От …
Лис зустрів у лісі лиса.
Лис із лисом обнялися.
— Здрастуй, лисе!
— Здрастуй, лисе! —
Й знову звірі обнялися.
— Ти не лисий?
— Я не лисий…
— Так чому ти звешся лисом?
— Але й ти зовешся лисом,…
Павучиха з павуком
павутину ткали
і тихесенько ладком
пісеньку співали:
— Добре нам,
павукам,
павутину ткати,
добре нам,
павукам,
у кутку співати.
— Добре нам,
павукам,
у кутку живеться,
добре нам,
павукам,
їсться тут і п’ється.
— Добре нам, павукам,…
Якось стрілися —
ворона
із самого Лісабона
і дзьобастий чорний крук
із самісіньких Прилук.
Гордо каркнула ворона:
— Я — ворона з Лісабона!
Гордо каркнув
чорний крук:
— Я — з самісіньких
Прилук! —
Й запишалися
ворона
із самого Лісабона…
— Звідки дощ іде?
— Із неба!
— Де іде той дощ?
— Де треба!
Без дороги ходить
скрізь —
через поле, через ліс.
— А чи є у нього ноги?
— Та нащо дощеві ноги,
коли ходить без дороги!…
Ніч – велика чарівниця!
Вчарувала звіра, птицю,
вчарувала всіх людей –
не побачиш їх ніде.
Не побачиш вітра в полі,
ні тополю на роздоллі,
ні метелика, ні бджілку,
ні в цвіту вишневу гілку…
Ранок все відчарував сині:
сині квіти поміж …
Лисенята й вовченята
посідали на санчата.
Ще й до них зайчата
сіли,
і санчата
полетіли!
І санчата полетіли –
аж у вухах засвистіло,
полетіли
по узвозу
по снігу та по морозу…
Добре мчати
на санчатах
сіроманцям-вовченятам.
Добре мчати
на санчатах…
Коли йде осінній дощ,
зайці в полі варять борщ.
Зайці варять борщ у полі
з буряків та бараболі.
Зайці моркву в борщ кладуть
і капусту в борщ січуть.
Зайці в борщ кладуть квасолю,
сиплять перцю, сиплять солі.
Листя кидають із …
Вітчизно наша, рідна Україно,
Покинута в воєнну хуртовину,
Хоч я Тебе у пам’яті не маю,
Але люблю всім серцем до безкраю.
І лиш Тобі одній повік служити,
Для Тебе лиш трудитися і жити.
А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай …
Україна, любі діти,
Край добра й краси,
Сонце там промінно світить
На поля й ліси.
Річок скрізь прудких багато,
Знай, дитино, знай,
Україна наша рідна –
Це чудовий край!
Україна, це біленькі
У садках хатки.
Ниви збіжжям золотенькі,
Пахнуть скрізь …
О Києве! Столице давня, світла!
Ти наша славо, плекана віками!
Твоя краса, що в давнину розквітла,
Подоптана варварськими ногами.
Печерська Лавра, пам’ятник Богдана,
І стародавній наш Собор Софії —
Там народилась правда довгожданна,
Світанок щастя, вольностей надії.
Дніпро — ріка …
Наш рідний Львів, наш славний Львів,
Це город галицьких князів —
Він в листопадовому зриві
Засвідчував чуття правдиві.
На пісні бойової звук
Вхопили зброю сотні рук:
“Не буде кривди більш, не буде!” —
Кричали молодечі груди.
Знялися гордо догори
Свободи …
А у нашому садочку
Квітнуть квіти в холодочку,
Матінка їх доглядає,
В кожний вечір підливає.
Ось стоїть, мов на сторожі
Соняшник стрункий та гожий,
Рожа по драбинці пнеться,
Біля неї бджілка в’ється.
Під віконцем пахне м’ята
Оксамитна, пелехата,
І барвінок …
Хто любить Україну, чи питати треба?
Той, хто шле молитву за неї до неба.
Хто просить у Бога і миру і волі,
Вітчизні коханій щасливої долі,
Хто думкою лине до рідних степів,
Де прадідна нива батьків і дідів.
Хто любить …
Мій рідний край гнетуть окови,
Мій рідний край у боротьбі.
О, як же тут в ім’я любови
Вітчизні помогти моїй?
І серце нищечком говорить:
“Учись, трудися кожний день,
Не забувай своєї мови,
Звичаїв рідних і пісень.
Люби все те, що …
Пише писанки бабуня,
Пише мама, пишу я.
А чия найкраща буде?
Я гадаю, що моя.
І бабуня так говорить,
Так і мама каже теж.
— Правда, таточку, — питаю?
Він відказує: — Авжеж!
Навіть котик щось муркоче,
Видряпавшись на вікно.…
Христос воскрес! Співає вся природа,
Величний гімн несеться до небес.
Хоч Він помер з любови до народа,
Із гробу встав, у величі воскрес.
Христос воскрес! Яке велична днина!
Яка любов і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям …
Ой, музика гарно грає,
Мило, звучно, дзвінко так,
Півник крилами махає
І дає оркестрі знак.
Вже нявчить тоненько котик,
Грубим басом джміль гуде,
Хрущ бринить не без охоти,
А овечка: “ме-ме-ме”.
Качка квакає досхочу,
Песик гавкає й собі,
Жаба голосно …
Цвітуть квітки барвисті та пахучі.
Цвітуть навкруг, і в парку, і в саду.
Квітками вкриті ліс, поля і кручі,
Колише вітер травку моподу.
Ось пташечка безжурна, голосна
Виспівує — весна, весна, весна!
Цвітуть квітки, і подихом весняним
Сліди снігу підсушує …
Ось і провесна! Пора нам
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього
Вже сміються перші квіти.
Гляньте! Крокус синьоокий
Розквітає в хуртовину,
А за ним тупьпан високий
Пробивається крізь глину.
Швидко зацвітуть нарциси,
Забіліють і конвалії,
Трошки згодом, …
Химерний березень! —
Раз плаче, раз сміється, —
Посипле дощиком, сніжечком прикрасить,
Несмілим сонечком крізь хмари обізветься,
Засмучених діток розвеселить.
Химерний березень!
З-під снігу квітка гляне,
А вітер їй: — “Не розцвітай, ще час.
Ось, щойно лід на сонній річці …
Тобі, о Мамо, віршик цей складаю,
Тобі співаю радісних пісень,
В стрічки-рядки любов мою безкраю
Вплітаю, Мамо, в Твій великий день.
Бо знаю я, що слів Тобі не треба,
Вони минають, кануть в забуття.
Любов міцну, що лине просто з …
Люблю Тебе, Матусенько єдина,
Любов’ю щирою, як любить лиш дитина,
І Господа щоденно я молю,
Щоб зберігав Він Матінку мою.
Любпю Тебе, хоч, може, люба Ненько,
Непослухом раню Твоє серденько,
Що вражене, до болю давить грудь.
Прости мені, Матусенько, забудь.…