Вірші та поезія для дітей — сторінка 80

Вереда малий Романко
Не їсть кашу-манку зранку.
Мама просить: – За бабуню!
За татусика! Дідуня!
А Романко: – Ой, не тре-еба!
Хай самі їдять за себе.
Ти купи цукерок їм –
От тоді за них я з’їм!…

В перукарню йде лев-татко
Із маленьким левенятком,
А воно пручається,
Стригтись не збирається.
Каже: – Хай до перукарні
Ходять пані модні й гарні!…

Маленькі єноти розучують ноти —
Музику люблять маленькі єноти.
Кажуть: — Не хочемо їсти і пити —
Тільки співати і ноти учити.…

Ось маленьке мавпенятко.
В нього мавпи мама й татко,
Мавпи бабці й дідусі,
І сусіди геть усі.…

У жукової дружини
Жовта брошка із жоржини,
А жукові сини й дочки
Мають жовті чобіточки.…

Гусак сьогодні у книгарні
Книжки купив для сина гарні.
Тепер маленьке гусеня
Читає з татусем щодня.…

Якось мавпочка о книгарні
Буквара купила
і старанно цілий тиждень
«А» та «Б» учила.

«Це ж на «А» тут ананаси,
А на «Б» – банани.
Що й казати? Мій букварик
Справді непоганий!»…

Подивись, який упертий
Цей малесенький цапок.
Він сьогодні вже вчетверте
Забігає у садок.

Ми замкнули міцно хвіртку —
Він обстежує паркан.
І набачив-таки дірку!
Ну і впертий, як баран.

Та кори не обгризає,
Не ламає гілочок —
Став і нюхає, …

Не ховайся, зайчику,
Бачу, де ти є.
Он стирчить за деревом
Вушечко твоє.

Не прийшов я кривдити —
Я приніс тобі
Листя капустяного
Й моркви на обід.

Бо сніжком засипала
Геть усе зима,
І тобі ж ні крихтоньки
Їсточки нема.…

В кита запитала тихенько китиха:
«Чому океан називається Тихий?»
«Тому океан називається Тихий,
Що ти в мене тиха, кохана китихо». —
Погодилась лагідна тиха китиха:
«І ти в мене тихий, і я в тебе тиха».…

Як заходить нічка, лагідна і тиха,
Научає сина матінка-бобриха:
«Лапи й вушка, синку, вмивши чисто на ніч,
Не забудь сказати родичам «бобраніч».…

Веселий дощисько городом пробіг,
Полив нам капусту, картоплю і біб,
А ще помідори, петрушку і кріп.
Ростіть, огірочки, колючі, зелені!
Ростіть, кабачки й гарбузи отакенні!
А їм на додачу і морква носата,
Яку не вкопає ніяка лопата!
Як взимку ми …

Дивись, дивись,
який великий жук!
Він на листку,
він лапками ворушить!..
Ось я його
в коробочку саджу,
не зачепіть,
не дихайте,
не руште…
Він смика вусами!
Щось нюхає, мабуть.
Він облизався!
Він ковтає слину…
Хіба б я не лишив
Шматок …

Із лісу дрімучого
Вийшов ведмідь.
«Не буду я, — каже, —
У хащі сидіть.
Малина скінчилась,
Кусаються бджоли,
А чесно сказати,
Я хочу до школи.
Так весело дзвонить там
Срібний дзвінок,
Коли закликає
Дітей на урок».…

В понеділок песик Тузик
Сам собі купив картузик.
Ходить в ньому у вівторок,
І у середу, й четвер,
Бо ж новесенький картузик
Є у Тузика тепер.…

Навіщо жирафі сукенка барвиста?
Навіщо їй дев’ять разочків намиста?
А туфлі вечірні на тонких підборах? —
У них не побігаєш спритно і скоро.
Чому ж це жирафа так пишно убралась?
Тому що в театр жирафа зібралась.…

От би мені коника хто купив —
Як би того коника я любив.
Я б його за срібнії поводи
До потічку чистого сам водив,
Сам би йому гривоньку я чесав,
Сам би свого коника й випасав,
Чистив його стаєнку раз …

— Щоглик! Щоглик! — Дітки раді.
— Щоглик! — тільки і слівця.
А він тріпавсь на принаді,
Марно рвався із сильця.

Визволяють — скільки сміху!
— Глянь, дідусю, глянь, чи ба?
— Бачу, дітки, вашу втіху;
Зате щоглику журба!

Зна, …

Плакала киця на кухни,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш,
Їсти чи питоньки хочеш?»

«Їсти ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметанку злизав,
На мене, кицюню, сказав.
Хтів мені лапки побити,
Чим же я …

«Весна прийшла!
Тепло знайшла!» —
Кричать дівчатка й хлопчики.
«Цвірінь! Цвірінь!
Журбу покинь!» —
Клопочуться горобчики.

Прибіг дідок,
Зліз на горбок —
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лискочеться.

Все ожило,
Все розцвіло.
І рій …

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічає.…

Діти наші, квітоньки,
Хлопчики і дівоньки!
Нум гуртом співать;

Ви тягніть тонесенько,
Буду я товстесенько
Окселентувать:

«Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,

А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.

Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком;

Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,…

Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ганок
І на шлях за ворітьми.

Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.

Школярі свої гринджоли
З повіток подостають
І …

Дрімають села. Ясно ще
осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім вже
в повітрі потягає.

Темно-зеленії садки
дрімають вже без плоду
і тихо гріються хатки,
і верби гнуться в воду.

Сонливо річечка пливе,
згачена коноплями,
а всі плоти, зарінки всі
обставлені …