Вітчизно наша, рідна Україно,
Покинута в воєнну хуртовину,
Хоч я Тебе у пам’яті не маю,
Але люблю всім серцем до безкраю.
І лиш Тобі одній повік служити,
Для Тебе лиш трудитися і жити.
А зберегти чуття шляхетне й, Боже,
Хай …
Україна, любі діти,
Край добра й краси,
Сонце там промінно світить
На поля й ліси.
Річок скрізь прудких багато,
Знай, дитино, знай,
Україна наша рідна –
Це чудовий край!
Україна, це біленькі
У садках хатки.
Ниви збіжжям золотенькі,
Пахнуть скрізь …
О Києве! Столице давня, світла!
Ти наша славо, плекана віками!
Твоя краса, що в давнину розквітла,
Подоптана варварськими ногами.
Печерська Лавра, пам’ятник Богдана,
І стародавній наш Собор Софії —
Там народилась правда довгожданна,
Світанок щастя, вольностей надії.
Дніпро — ріка …
Наш рідний Львів, наш славний Львів,
Це город галицьких князів —
Він в листопадовому зриві
Засвідчував чуття правдиві.
На пісні бойової звук
Вхопили зброю сотні рук:
“Не буде кривди більш, не буде!” —
Кричали молодечі груди.
Знялися гордо догори
Свободи …
А у нашому садочку
Квітнуть квіти в холодочку,
Матінка їх доглядає,
В кожний вечір підливає.
Ось стоїть, мов на сторожі
Соняшник стрункий та гожий,
Рожа по драбинці пнеться,
Біля неї бджілка в’ється.
Під віконцем пахне м’ята
Оксамитна, пелехата,
І барвінок …
Хто любить Україну, чи питати треба?
Той, хто шле молитву за неї до неба.
Хто просить у Бога і миру і волі,
Вітчизні коханій щасливої долі,
Хто думкою лине до рідних степів,
Де прадідна нива батьків і дідів.
Хто любить …
Мій рідний край гнетуть окови,
Мій рідний край у боротьбі.
О, як же тут в ім’я любови
Вітчизні помогти моїй?
І серце нищечком говорить:
“Учись, трудися кожний день,
Не забувай своєї мови,
Звичаїв рідних і пісень.
Люби все те, що …
Пише писанки бабуня,
Пише мама, пишу я.
А чия найкраща буде?
Я гадаю, що моя.
І бабуня так говорить,
Так і мама каже теж.
— Правда, таточку, — питаю?
Він відказує: — Авжеж!
Навіть котик щось муркоче,
Видряпавшись на вікно.…
Христос воскрес! Співає вся природа,
Величний гімн несеться до небес.
Хоч Він помер з любови до народа,
Із гробу встав, у величі воскрес.
Христос воскрес! Яке велична днина!
Яка любов і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям …
Ой, музика гарно грає,
Мило, звучно, дзвінко так,
Півник крилами махає
І дає оркестрі знак.
Вже нявчить тоненько котик,
Грубим басом джміль гуде,
Хрущ бринить не без охоти,
А овечка: “ме-ме-ме”.
Качка квакає досхочу,
Песик гавкає й собі,
Жаба голосно …
Цвітуть квітки барвисті та пахучі.
Цвітуть навкруг, і в парку, і в саду.
Квітками вкриті ліс, поля і кручі,
Колише вітер травку моподу.
Ось пташечка безжурна, голосна
Виспівує — весна, весна, весна!
Цвітуть квітки, і подихом весняним
Сліди снігу підсушує …
Ось і провесна! Пора нам
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього
Вже сміються перші квіти.
Гляньте! Крокус синьоокий
Розквітає в хуртовину,
А за ним тупьпан високий
Пробивається крізь глину.
Швидко зацвітуть нарциси,
Забіліють і конвалії,
Трошки згодом, …
Химерний березень! —
Раз плаче, раз сміється, —
Посипле дощиком, сніжечком прикрасить,
Несмілим сонечком крізь хмари обізветься,
Засмучених діток розвеселить.
Химерний березень!
З-під снігу квітка гляне,
А вітер їй: — “Не розцвітай, ще час.
Ось, щойно лід на сонній річці …
Тобі, о Мамо, віршик цей складаю,
Тобі співаю радісних пісень,
В стрічки-рядки любов мою безкраю
Вплітаю, Мамо, в Твій великий день.
Бо знаю я, що слів Тобі не треба,
Вони минають, кануть в забуття.
Любов міцну, що лине просто з …
Люблю Тебе, Матусенько єдина,
Любов’ю щирою, як любить лиш дитина,
І Господа щоденно я молю,
Щоб зберігав Він Матінку мою.
Любпю Тебе, хоч, може, люба Ненько,
Непослухом раню Твоє серденько,
Що вражене, до болю давить грудь.
Прости мені, Матусенько, забудь.…
Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.
Місяць скік та й утік
В небо синє-синє.
Не кружок-колобок —
Тільки половина.
Заховався, повис,
Де хмарки, мов хустя…
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.…
Мова рiдна, слово рiдне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камiнь має.
Як же мову ту забути,
Що нею учила
Нас всiх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Ой, шануйте, поважайте
Рiднесеньку мову,
I навчайтесь розмовляти
Своїм …
Давно вже попрощали нас
З-під неба журавлі,
Пташки замовкли у гаях,
І втихло на землі.
Вже ліс убрав багровий стрій,
Зів’ялий лист паде,—
В гостину з півночі до нас
Грізна зима іде.
Припали квіти до землі,
Туман наляг кругом,
Ще …
В бору зелені сутінки,
Стрибають білки з віт,
Кульбаби-парашутики,
Де був недавно цвіт.
Грибки зійшлися зграйками,
Під соснами мовчать.
За сонячними зайками
Сіренькі зайки мчать.
Гілок ламать не велено,
Нехай ростуть міцні.
В бору так тихо й зелено,
Так радісно …
А по лісі ходить страх…
Ах!
Тарарах!
А по лісі ходить страх…
Може, то сердитий вовк
Об поліно ногу втовк?..
Може, то ведмідь старий
Ходить в хащах сміло?..
Спробуй в лісі розбери,
Що там торохтіло.
Тупав вітер по ярах.
Ах!…
При зеленому горісі,
При дубочку та сосні
Я гукаю, а у лісі
Хтось відгукує мені.
Каже братик:
— Це луна.
— А яка вона?
Каже братик:
Голосна.
— А іще яка?
— Не знаю,
Тільки є вона в бору…—
Я …
Їй сорочку сонце вибілить,
Коси змиє дощик їй.
З гущини
Зайчата вибігли
По отаві молодій.
А берізка все шепочеться,
Щось розказує дубку.
Видно, їй, веселій, хочеться
Теж, погратись на лужку.
Має листям —
не натомиться,
Вигне гілочку-брову,
Потім раптом засоромиться,…
Пахне вересом, дише холодом.
Віє простором широти.
Йду між золотом, йду під золотом.
Йду по золоту золотий.
Кажуть, вересень, от і вересень.
Мені, вересню, повезло:
Груші, яблука, ще й при березі
Човен тесаний та весло.
Вирушаю я в довге плавання,…
Ходить осінь за дубами,
Ходить осінь за стогами,
Ходить осінь по покосах,
В пелені шовковій носить
Яблука для мами.
Мама яблуко в долоню:
— Покуштуй-но, доню.—
Що ж, коли в нас повний кошик
Що ж, як мама так припрошує
Мушу …