Потоп

Прибігають муравлятка
До матуся і до татка:
– Ой, біда, біда, біда,
Затопила все вода.
Це якась всесвітня злива,
Пропадає наша нива.

Очі батько звів до неба:
– Хвилюватися не треба.
Це не злива й не гроза,
Це реве мала коза.
Татко з мамою на грядці,
А дитя одне у хатці.
От дурненьке і реве
Так, що тоне все живе.
Та погляньте: цап з козою,
Вже до реви йдуть з травою.
Поцілують в ріжки, в лоб,
І припиниться потоп.