— Будемо льотчицями! — впевнено заявила моя найкраща подруга Олька Сисун.
У мене перехопило подих: ух ти, і чому ця чудова ідея не спала на думку мені?
— А що треба, щоб стати льотчицями? — запитала я.
— По-перше, не …
На Десні — повінь. Навколо вода, берегів не видно. Верби у воді стоять, гілля полощуть. Поміж вербами човен пливе. А в човні — Тетянка з татом. Над водою, на вербовій гілці, пухова рукавичка гойдається.
— Хтось рукавичку на вербу закинув! …
Шусь, шусь під соснами, попід березами — і вже півкошика товстеньких боровичків і у Тарасика, і в Миколки. А від Тетянки гриби чомусь ховаються. Лише одного боровичка знайшла та кілька сироїжок.
— Знаєш що, збирай краще квіти. Принесеш мамі букет, …
Жваву, пишнохвосту бiлочку звали Ласунка. Жила вона в нашому партизанському таборi всю зиму. А потрапила до нас ранньоï осенi ще невеличким кумедним бiлченям.
Було це так. Фашисти задумали пiти на партизанiв танками. Довiдавшись про це, ми вийшли на всi дороги, …
Фашисти пiшли на партизанiв великими силами. Стрiляли з гармат, повзли танками, бомбили з лiтакiв. Але партизани не пропускали ïх у лiси нi на крок.
Тодi фашисти вилили На лiс iз лiтакiв якусь горючу рiдину. Вiдразу високi сосни спалахнули, як свiчки. …
Посеред озера — чисте, дзеркально-блискуче плесо. Ближче до берегiв — зеленi кружечки латаття. I квiти бiлi-бiлi, немов мармуровi, непорушно стоять над водою. А пiд ними — такi ж самiсiнькi квiти вiддзеркалюються у водi. Тiльки перевернутi вниз.
За високими зеленими вербами …
У нашого начальника штабу був син Коля. Йому пішов тринадцятий рік. Він дуже просив, щоб дали йому зброю і зачислили бійцем в одну з рот. Та він був маленький на зріст, і батько не хотів передчасно робити з нього партизана-бійця.…
Маринка вбігла в кімнату весела, задихана і прямо з порога закричала:
— Дивіться! Горобчик!
Люда, що сиділа за столом і малювала, відштовхнула стілець і мерщій побігла до сестри.
— Де?
— Ось,— показала Маринка сіреньку пташку, розтуляючи долоні.
— Напевне, …
Цікавою була Маринка, все їй треба знати. Почує, наприклад, якесь нове слово – неодмінно спитає, що воно значить. Пояснять їй раз – і запам’ятає.
Та трапилося Маринці одне слово, яке вона ніяк не могла зрозуміти. А слово те звичайнісіньке: «Зараз». …