Климцьо з Мотею зачаїлись у полині. Полин був високий, густий і пах гірко й лоскотно.
Климцьо став навшпиньки, глянув навкруги. Прислухався.
У вечірній сутіні дзумили комарі. На ставу форкнула моторка. Біля аптеки хтось затарабанив по штахетах патиком.
— Мені страшно,— …
– Мабуть, хтось нашого Муркаша зурочив, – сказала Денискові бабуня. – Був такий лагідний котик, такий потихоня! Миші могли йому вузлики на хвості в’язати. А тепер, бач, розласився до пташок. По деревах з гілки на гілку стрибає. Пуцьверінків кривдить.
– …
Пекла бабуня млинчики. І на тобі – тіста в макітрі ще он скільки, а олія вже на самому денці.
– Дениску, – покликала бабуня. – Катай-но до тітки Уляни. Позичиш склянку олії.
– Зараз, – буркнув Дениско. – Ось останні …
Дениско лежав на м’якенькому, зігрітому сонцем спориші й час від часу прикладав до ока свою дудочку. Грати на дудочці йому вже набридло, тож він, ніби в підзорну трубу, став роздивлятися в неї воронячі гнізда на деревах.
Де не візьмись – …
Вийшов Дениско на двір. Бачить – на моріжку сусідський цапок пасеться. Підступив Дениско до цапка, войовничо голову нагнув.
– Ну, що, – питає, – битись будемо чи миритись?
А цапок байдужісінько скубе траву, ніби не до нього й мова.
– …
Загадала бабуня, щоб Дениско перебрав дві склянки гречаних круп на кашу, там же і насінинки бур’яну трапляються, і «колінця» від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того хіба може бути каша смачна!
Сів Дениско за стіл, чисті …
Ішов Дениско з дідусем повз крамницю. А там у вітрині стільки іграшок, що просто очі розбігаються!
– Дідуню, – став благати Дениско. – Купи мені дудочку. Я про неї все життя мрію.
Денисків дідусь – добра душа, внукові не відмовить. …
Дениско Бублик – звичайнісінький п’ятилітній хлопчик. Тільки білявий чубок стирчить у нього, як гребінь у задерикуватого півника. Та ніс трохи ґудзиком і весь у ластовинні. Та один передній зуб хилитавсь, хилитавсь, а оце три дні тому – хрусь, випав і …
Наповзла на село страхітлива чорна хмара. Наповзла з блискавками та оглушливим громом. Запнула півнеба, і линув такий шпаркий, такий рясний дощ, що, здавалося, затопить увесь білий світ.
Та невдовзі хмара відпливла за ліс. Дощ ущух. І знов заяскріло сонце.
Дениско …
Дениско залюбки став ходити в дитячий садок. Там у нього і друзів повно, і різних іграшок та розваг уволю.
Одна біда – не любить він раненько вставати. Всім його домашнім ніколи. Кожен квапиться, бо одному на роботу треба, другому – …
У Денискового тата золоті руки. Він що хочеш злагодить: і гойдалку, і свистка, й годівничку, і лука із стрілами. А оце вчора взяв цупку дротину й поробив Денискові та всім його друзям ловкенькі ключечки. Щоб ними обручі котити.
– Тренуйте, …
На краю села, між ріденьких хащаків глоду й тернини, а ще буйних, у зріст коня, полинів, ріс дуб.
Скільки дубові років, не знав ніхто. Казали тільки, що він з’явився на білий світ у давню давнину, коли ще й села не …
Як поприходять усі з роботи, та упораються по господі, та повечеряють, любо тоді посидіти якусь часину проти місяця на причілку, поговорити про те, чим день видавсь цікавий. А то й – під гарний настрій – поспівати.
Пісню в родині Бубликів …
Визолотило сонце лани. Скрізь розпросторився густий гарячий дух стиглої пашні.
Денисків тато і днює й ночує в полі. У комбайнерів роботи у час жнив – непочатий край.
Дениско так, бува, скучить за татом, що більше й витерпіти несила. Тож відпроситься …
В одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.
Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі рум’янці». Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос читали на …