Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився.
…От одного вечора ліг він спати та й узяв книжку перед сном почитати. А Василько знав, що, як лежачи книжку читати, псується зір і псується книжка. Лежить Василько, …
Не зовсім чітко вже пам’ятається, куди саме малося подорожувати, чи в Америку до індійців, чи в Африку за слоновими іклами, леопардовими та лев’ячими шкурами, а подорожувати вирішено було обов’язково…
Очевидно, спочатку треба було одвідати Робінзонів острів, потиснути руки правнукам П’ятниці, …
Петрик жив із своїми батьками на околиці великого міста.
Петриків батько працював ковалем на машинобудівному заводі, а жили вони всі — Петрик, тато, мама і сестричка Леся — в чотириповерховому кам’яному домі.
Петрику вже йшов восьмий рік, і він ходив …
— Чуєш, дитино? — лагідно мовить баба Оришка до внука. — Оце твої батько з матір’ю подалися на роботу в колгосп…
Помовчавши, баба Оришка повертає до внука споночіле землисте лице й питає:
— А що я сказала, дитино?
— Що …
Дід напився води і сказав:
— Як добре стемніє, бери мішечок та приходь, а я тобі кавунчика виберу. Зіно, збуди його.
— І нащо це, тату, отой кавунчик?
Я кажу мамі:
— Хо-очу!..
— Так ти ж заблудишся!
— Не …
КУРКУРИС
Надійка живе у баби Ганни. Бабина хата завжди чепурненька. Вона біла-біла, вікна блакитні, а на вікнах цвітуть червоні калачики. І коло хати гарно. Перед вікнами ростуть косарики, нарцизки, красоля, кручені паничі, цар-борода, гвоздики і півники. Півники — рядком, ніби …
Батько прийшов додому й скликав усіх нас докупи. Він щось тримав у картузі й хитро всміхався.
— Ну, діти, дивіться, — сказав батько. З картуза на широку лаву талапнулося щось маленьке, сіре, пухнасте. Воно розчепірило лапки, мов на льоду, а …
Де це бачено, де це видано, щоб їжак та літав. А воно ж таки було. І в пам’яті не пропало, у воді не втопилось, надовго залишилось у лісових розмовах та в переказах.
Збирав якось їжак-бережак листя. До зими готувався, постелю …
Якось Катруся сказала Василькові:
— Васильку! Чуєш, Васильку! Давай гратися в піжмурки.
— Добре. Давай гратися,— погодився Василько.
І почали вони гратися в піжмурки. Тільки як заховається Катруся, то Василько відразу і знайде її. А як Василько заховається, то Катруся …
Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях.
І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі …
Баштан був далеко від села, серед неозорого степу. Довкола баштану — поля золотої пшениці, квітуючих соняшників, високої, як ліс, кукурудзи. На баштані вилежувалися проти сонця смугасті кавуни, жовтобокі дині, день за днем повнилися солодким соком.
Господар баштану — дід Матвій, …
Саме тоді, як Сергійко заходився ладнати під хатою до своєї ракети вузенькі алюмінієві крильця, з вікна визирнула мама й сказала докірливо:
— Бач, сам так у холодочок сховався, а бичок нехай на сонці печеться!
— Зараз перепну,— буркнув Сергійко.
— …
Сергійко і Леся гралися в садку. Повз них стежкою йшла незнайома бабуся. В одній руці вона несла кошик з грушками, другою опиралася на довгу сукувату палицю.
Спіткнулась бабуся об камінець, що лежав на стежці, і мало не впала. Не втримала …
Щоранку бабуня водить Лесика в дитячий садок.
Вона дуже старенька і сива-сива, як отой пух з кульбабки, що на нього Лесик так любить дмухати. Лесик же хлопчина нівроку: дебелий, червонощокий, і літ йому вже немало — за два місяці всі …
Хвостатий Звір розкрив ікласту пащу, люто зашипів і сховався в дрімучому лісі.
Стасик Хоробрий Мисливець кинувся шукати собі зброю. Біля тьоті Пашиного ґанку валялася на землі чудесна палка рушниця. Стасик підняв її, сів на ґанку і став похапцем прив’язувати до …
Того дня бабуня привела Лесика в садок дуже рано — ще й Надії Іванівни не було. Вона залишила його на тьотю Пашу, а сама пішла до лікарні, бо в неї ще звечора боліло в грудях.
Тьотя Паша посадила Лесика на …
Вчора ввечері наша мама поїхала на село відвідати бабусю, бо сьогодні вихідний день і тато вдома. Він сказав, що мама може собі спокійно їхати і не турбуватися про домівку. Але мама говорила, що все-таки вона трошки турбуватиметься, бо не певна, …
— А я знаю щось!—похвалився товстий Валерка. — Там дядя новенького хлопчика привів.
Як-таки—Валерик знає, а вона, Оксанка, ні? Ревниво відіпхнувши Валерика від дверей, Оксанка хвостиком проскочила вслід за Надією Іванівною.
Там стояв височенний дядько і тримав за руку маленьке …
Ми з татом ловили рибу і варили при березі юшку.
Трохи далі від берега струнко стояв у воді очерет.
У казанку вже почало закипати, з пари й диму чулося тихе булькання.
І тут до нас прийшов лелека з перебитим крилом.…
Якщо Ромчика немає в дворі, мама знає: він — біля річки.
Сидить нищечком у кущах верболозу при березі, дивиться на зморщену спину річки і щось собі думає.
Вишумовує верболіз, грається вітер хвилями, на хвилях вигойдуються білі хмари, а він сидить …
В одному великому ставку жило зовсім маленьке рибеня.
У природі тоді саме стояло літо.
З води рибеня бачило веселе сонце в далеких небесах і звішене вербове віття біля берега
Цілими днями рибеня привільно плавало біля верб і з цікавістю визирало …
Дивно виходить: де та Норвегія, а де — наше село…
А в нашому селі — у мене! — справжній норвезький кіт!
Отака несподівана історія вийшла.
Почалася ж вона зовсім звичайно. Коли батько їхав до Києва, то я й не знав, …
Ми живемо аж на дев’ятому поверсі білого будинку, що стоїть над самісінькою Русанівською затокою. Вийду я на балкон, гляну ліворуч, гляну праворуч — і там, і там бачу, як купаються хлопці, як ловлять рибу, і геть усю затоку бачу. А …
Вже була осінь.
Він сидів на гілці між великих яблук і верещав:
— Пор-ра вставать! Пор-ра вставать! Вар-рить кашу!
Над яблунею вгорі було нескінченне небо. Там літали всякі птахи, а ще вище над ними — літаки.
В нього аж голова …