У цьому розділі зібрані казки для дітей дошкільного віку 4, 5 та 6 років.
Колись, дуже давно, жив у пісках Муюнсум горобець, якого всі називали Шолудивим. Прізвисько Шолудивий йому дали за те, що він постійно чухався й губив пір’я. Все тіло його було подряпане.
Якось горобець необережно сів на кущ кураю, й колючки боляче …
Одного разу пішла лисиця пісочком уздовж берега моря. Ліворуч – зелені кущі, праворуч – синє небо, а в морі – рибка так і грає, так і грає. А день спекотний-спекотний. Але не купатися лисиці закортіло, а рибки покуштувати.
Іде лисиця, …
Бігла степом лисиця. Назустріч їй поважно іде верблюд.
– Гей, горбаню, куди ти простуєш? – запитує у нього лисиця.
– Шукаю таких місць, де було б удосталь доброї їжі та свіжої води, – відповідає верблюд.
– Візьми й мене, любий, …
Давно колись правив світом страшний змій Айдахар. І жив тим, що пив кров. Нікого не жалів. А підлий комар був у нього на побігеньках.
Гукнув якось змій комара та й наказує йому:
– Облети всю землю й покуштуй кров усіх …
Піймала лисиця у високій траві перепела і каже йому:
— Любий перепеле, розсміши мене, а то я тебе з’їм!
Зрадів бідолашний перепел і відповідає:
— Випусти мене із своїх зубів, лисичко-сестричко, я виконаю твоє бажання.
Відпустила лисиця перепела. Привів він …
Колись верблюд був красенем, мав гіллясті роги й довгий густий хвіст.
Якось прийшов він до річки напитися. П’є та милується собою.
Раптом до нього підбігає олень:
– Любий верблюде, мені треба сьогодні в гості йти. Позич, будь ласка, мені свої …
Ішов степом ведмідь. Побачив лисицю і погнався за нею.
Лисиця кинулася навтікача, добігла до нори, крутнула хвостом і зникла, наче її й не було.
Ведмідь зупинився і не знає, що його робити: сам великий та товстий, а нора довга й …
Фазан потоваришував з перепілкою і пішов з нею гуляти по льоду. Перепілка послизнулася і зламала собі ногу. Фазан здивувався — який дужий лід, птахові ноги ламає! Спитав він:
— Скажи, льоде, звідки у тебе така сила?
— Хіба це сила? …
Були собі дід та баба. Мали вони коня – баского й сильного.
Одного разу відпустив старий коня у степ пастися.
Пасеться той і раптом бачить – біжить назустріч йому барс. Злякався кінь, але вигляду не подав. Запитує він барса:
– …
Жив колись цар, і був у того царя в золотій клітці мудрий папуга.
От одного дня і говорить папуга цареві:
— Випусти мене на волю, я злітаю на батьківщину з ріднею побачитись. Через два дні я повернусь. Довідався царський радник …
Колись давно біля підніжжя гір жили два брати. Старший брат одружився, і почали вони ділити господарство. Старший забрав усе собі, а молодшому дісталася лише мотика та солом’яний дощовик.
Щоранку ходив менший брат з мотикою в гори розкопувати цілину. Прийшовши на …
Давним-давно жили три брати. Уже ніхто не пам’ятає, як їх було звати, тому назвемо просто: старший, середній та найменший. Два брати були одружені, а найменший ще ні.
Від пошесті батько й мати їх померли, і господарювати став старший брат. Він …
Задумав колись князь збудувати високий, високий палац, аж до самого неба.
— Заберу я у людей племен тун і мяо їх золото, срібло, заберу все продовольство та кращих дівчат і замкну все це в палаці, а сам зійду наверх і …
Жив-був колись хлопець років п’ятнадцяти, звали його Чен-ші. Працював він поденно у поміщика Чжена Шкуродера. Зібрався якось Чен-ші в гори по хмиз. І от, переходячи річку, ненароком впустив він з рук сокиру. Як же тепер без сокири по хмиз іти? …
Було це давно-давно, дуже давно. Жили собі чоловік та жінка, було у них дві дочки та син.
Батько с сином плели бамбукові корзини, а мати з дочками ткали полотно та вишивали. Сім’я була дуже працьовита, працювали вони вдень і вночі. …
В тих місцях, де нога людська не ступала, жило троє братів. Старшого звали Шунь Фин-ер — «Велике вухо». Десь там за тисячу верст вітер шелесне травою, а він уже чує. Другого звали Цянь Лі-янь — «Тисячоверстий зір». Він міг бачити, …
Давно це було, вже не пам’ятаю й коли. Жив собі хлопець, торгував він сойовим сиром, тому його й прозвали — Сань-лан—„торговець сиром”. Батька його за якусь провину, посадили у в’язницю, де він і помер, а мати з горя довго плакала, …
Жив колись юнак, було йому років двадцять. Батько та мати давно померли, не було в нього ні братів, ні сестер. От і жив він одинаком, обробляючи клаптик землі. Щодня, як тільки зійде сонце, він встає, готує собі їсти, щоб взяти …
Жив колись у Кореї хлопчик на ім’я Ірл Лам. Батьки його померли, і він найнявся до поміщика Лі. Ірл Лам пас корови, носив воду, рубав дрова і товк рис. За це поміщик Лі тільки годував його.
Якось навесні зірвався великий …
Поміж бронзовими стовбурами лісу гасав сердитий вітер. Навіяло снігу на промерзлу землю, і в його пухкій постелі шукали притулку лісові мешканці. — Ой, холодно… І їсти хочеться! — пошморгував носом зайчик, жаліючись старій зайчисі.
— Цить, дурненький, заспокойся. Треба звикати, …
Жили собі дід та баба. Дідові минуло сто років, бабі — дев’яносто. Обоє були сиві, мов пара голубів, і завжди ходили похмурі й надуті, як сичі, тому що дітей не мали. І ой же як хотілось старим, щоб послав їм …
Жили колись-то в одному селі два брати, обидва жонаті. Старший був працьовитий, дбайливий, хороший хазяїн, багатий, бо хоч за що брався, в усьому йому таланило. Одна біда: дітей у нього не було. Менший же був бідний: частенько сам од щастя …
Жили собі дід та баба. У баби була курка, а в діда — півень. Бабина курочка неслась двічі на день, і баба їла яєць досхочу, дідові ж ніколи не давала. Терпів, терпів старий, але якось і йому терпець урвався. Він …
Десь-не-десь, у якімсь королівстві, жив собі король, і було в нього три сини. А ще мав той король брата старшого, який царював у далекій країні. І звали того царя, королевого брата, Зелен-царем. І не було в Зелен-царя синів, лише самі …