У прадавні часи, десь наприкінці кам’яної доби, жив собі чоловік. Мається на увазі не ют чи англ і навіть не дравід, ким той цілком міг би виявитися, мої любі, однак то неважливо, чому так не сталось. Ідеться ж про первісну …
Минув тиждень після невеличкого курйозу щодо багра з чорною рукояткою, незнайомця, листа‑малюнка та всього іншого, і Теффімай Металлумай (яку ми, мої любі, продовжуватимемо називати Теффі) знову вирушила зі своїм татком на риболовлю. Щоправда, мати хотіла, аби доця зосталася вдома й …
Це, любі мої, трапилося задовго до старовинних‑давніх часів, а саме у дні зародження світу. Якось в один із таких перших днів верховний чарівник узявся за справи. Спочатку він створив Землю, невдовзі – Море, а потім зібрав усіх тварин і загадав …
Нашорошуйте вушка і слухайте уважно; то відбувалося… то сталось… словом, то трапилося, мої любі, коли свійські тварини були ще дикими. Собака був диким, кінь був диким, корова була дикою, вівця була дикою, свиня була дикою, і вони самотньо – дикі‑предикі, …
Це, любі мої, розповідь – нова, цікава казка, зовсім не схожа на попередні, – легенда про наймудрішого правителя Сулеймана ібн Дауда; тобто Соломона, сина Давида. Про нього вже складено триста п’ятдесят п’ять оповідей, але моя – інакша. Це казка не …
Наступна казка розповідає, чому верблюд має великий горб.
У перші дні зародження, коли наш світ виглядав іще зовсім новеньким і тварини лише починали служити людині, був собі верблюд, який мешкав серед завиваючої та ревучої пустелі, бо не хотів працювати; та …
Жив колись, любі мої, в океані кит, який, певна річ, харчувався дарами моря. Поїдав він морських зірок, морських щук, крабів, камбалу, плотву, скатів обох статей, скумбрію, щученят та надзвичайно в’юнких вугрів. Загалом ковтав будь‑яку рибину, яка йому траплялася; гам! – …
Жили колись король з королевою. Жили вони собі довго в мирі та злагоді, але дітей у них не було, і вони так сумували, так сумували, що й не розказати.
Та от нарешті в королеви знайшлася дочка. З цієї щасливої нагоди …
Нема в світі, щоб хто знав стільки казочок, як той Оле Лукойє. От так розказує!
Щовечора, як дітки тихенько сидять за стільцями або на своїх ослінчиках, приходить Оле Лукойє. Нечутно іде він у своїх панчішках по сходах і нишком одчиня …
Ну то що — почнімо? Коли ми дійдемо до кінця цієї історії, — ми знатимемо більше, ніж зараз.
Так ось, жив один лютий чорт. Він був дуже лютий, він був сам …
Жив собі горобець. Якось загнав він у лапку колюку. Скакав він, скакав, пурхав туди-сюди, аж бачить – жінка хліб пече. Підскочив горобець до неї, просить:
– Матусю, витягніть мені колючку!
Витягла жінка колючку з лапки й укинула її у вогонь. …
Жили собі якось муха і комар. Були вони чоловіком та жінкою. Якось каже комар мусі:
– Жінко, випав сніг, засипав усе довкола та й нашу хату геть прикидав. А покрівля у нас поганенька, ще протече. Піду-но я скидаю сніг.
Відповіла …