Казки на ніч — сторінка 14

Соняшник і Диня росли на городі поруч. Разом мокли під дощем. Разом загорали в сонячний день. Сонечко привітно усміхалося їм з високості, пестячи, лоскотало їх своїм лагідним промінням. Дружно жили Соняшник і Диня, неначе брат і сестра. Але якось вони …

Богородиця саме збиралася випрати сорочечку Ісуса, коли побачила на лузі дівчинку, що пасла корову. Покликала її і говорить:

– Чи не могла б ти хвилину потримати Дитятко.

– Охоче, – відповіла дівчинка, котру звали Катерина.

Вона взяла на руки Ісуса, …

Одного разу двоє друзів-хлоп’ят каталися на ковзанах на малому замерзлому ставку. Був похмурий холодний вечір. Діти їздили обережно, але раптом лід проламався і один із хлопчиків упав у воду.

Ставок був неглибокий, але вода в ополонці почала замерзати, закриваючи отвір.…

У старій церкві дуже високо висіло величезне срібне розп’яття. Дві особливості вирізняли його. Перша — це терновий вінець на голові Ісуса: був із золота, викладений коштовними рубінами.

Друга особливість — права рука Ісуса: не була прибита до хреста, а дещо …

Коли помер цар, молодий принц, дещо непокоячись, готувався зайняти його місце. Мудрий старий вихователь сказав юнакові: «Тобі потрібна допомога. Перш ніж вступити на престол, обери собі майбутню дружину, але вважай: це має бути дівчина, котрій можеш повністю довіряти. Запроси всіх …

Якось побачив дятел, як майстри хату будують, і похи­зувався перед птаством:

— А хіба я гірший? Хіба не можу жити у світлиці? — й полетів на узлісся.

Він придивлявся, як люди розпилюють дерево, перед тим знімаючи з нього кору. Отож …

Кепкували сусіди:

— В доброго господаря — воли, коні, корови, свині, кури, а в тебе, Лежню,— півень. На яке свято зарубаєш його, щоб хоч раз у житті смачно поласувати?

А Лежневі шкода було півня. Бо той півень незвичайний: гребінь— що …

Гай-гай, ще тоді, як дикі тури ревли по борах. Та ще тоді, як чумацькі ма­жари скрипіли, жив собі серед предко­вічних пралісів, над невеличкою річкою, що й понині зоветься Турією, хлопчина Ярмило. І не було в того хлопчини ні­кого. Ні батька, …

Біля якогось міста (а втім, то вже не так важливо, біля якого) жила собі гора. Коли приходила весна, гора, як і все довкола, ошатно прибиралася в квіти й трави. І тоді барвисті метелики нечутно пурхали над нею, а зелені коники …

Ніхто так дзвінко не співає, як вільшанка. Коли вона затягне свою пісню, то не чути вже в лісі ні синички, ні дрозда, ні навіть самого соловейка. Довго та пісня не змовкає, далеко за північ лунає. І тільки зрідка обривається приглушеним …

Перестрів соловейко синичку й каже:

— Чому ти навіть не вітаєшся зі мною?

— З тобою? — здивувалася синичка.

— Зі мною.

— Ти ж такий непоказний і сірий, — пирхнула й пурхнула в кущі.

«Постривай, — думає соловейко, — …

Гралися на березі кріт і кіт. У піжмурки, в пекаря, в черчика.

Ой на горі гречка,
Сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє, —

затягнув кріт, і кіт йому підмурликував.
А коли сонце піднялося вгору й припекло, крота потягло на сон.

— …

Тоді ще не відрізняли дня від ночі.
Люди, звірі, птиці спали, коли хотіли, працювали теж, коли хотіли.
А в небі жили тоді три брати-красені: Сонце, Соняшник і Місяць. Усі тільки те й робили, що освітлювали землю, на якій жили люди, …

Жила собі мишка в норі під коморою.
А коло комори, надворі, під великим каменем, жила собі жабка.
Добре було мишці, добре було й жабці: мали вони що їсти, мали де спати, мали де побігати і погуляти.
Одного разу ввечері, як …

Було це давно, коли на землі тільки з’явилися люди і звірі. От і вирішили звірі кожному визначити його місце.

— Ти, Рибо, житимеш під водою.

— Ти, Павуче, вдень і вночі плестимеш павутину.

— Ти, Вовче, житимеш у лісі і …

Одного разу на гостині розхвалився один джигіт:

— Якщо я захочу, то можу за один раз випити ціле море!

— Досі ніхто ще не зміг цього зробити, і ти не зможеш! – заперечили йому друзі.

— Присягаюсь, що вип’ю все …

Чи то в нашому аулі, чи то в сусідньому жив-був бідняк Шадула, на прізвисько Ледар. З ранку до вечора він лежав на сонечку та ще й намагався якомога рідше з боку на бік повертатися. Нічого в нього не було, він  …

Жив колись в одному кабардинському аулі князь Амірхан. Було у нього двоє синів – одного звали Кайтуко, другого Тахтамиш.

Дружно жили брати. Як то кажуть, водою не розіллєш. Але померла старенька мати, помер старий батько. Стали брати ділити спадщину.

Один …

Було це дуже давно. В долині річки Баксан лежить великий аул Хапажей. Жив у цьому аулі старий Хату зі своїм сином Кайсином. Був Кайсин хоробрим джигітом – краще за всіх в аулі стріляв, володів мечем, і в рукопашному бою ніхто …

Пішов хлопчик Кулацу з братами в ліс по горіхи. Ходили вони лісом, ходили та й заблукали. Вже сонце за гори сховалося, додому повертатися час, а Кулацу все не може знайти дорогу. Заліз він на найвище дерево, озирнувся і побачив вдалині …

– Чи знаєш ти, як побудувати гарний барліг? Я навчу тебе. Треба вирити кігтями невеличку ямку і лягти в неї. Сніг сипатиметься на тебе, але ти не ворушися. Під снігом сховаються спина, лапи, голова. Не хвилюйся, ти не задихнешся: від …

Жив колись король. Всього у нього було вдосталь! Але старості до того діла немає: жене король її у двері, а вона у вікно лізе… І здолали короля тяжкі думки.

Покликав він до себе двох старших синів і каже їм:

– …

Йшов якось дорогою бідний юнак. Стомився, присів відпочити біля великого каменя та й заснув. І наснився йому дивний сон, ніби тоненький писклявий голос щось безперестанку наспівує йому на вухо.

Юнак прокинувся, а голос не вщухає. Здавалося, що він йде аж …

Пан звелів кухареві приготувати смачний обід.

Поставив кухар великий казан, поклав у нього цілого барана. Сам сидить, вогонь роздмухує.

Раптом з-під пічки вилазить гном і просить:

— Голубчику, дай м’яса! Живіт скрутило від голоду.

— Не можу, — відповідає кухар, …