Вирядився один король на полювання. От одбився якось він од товариства й зайшов так далеко в ліс, що заблудився. Там і ніч його застала.
Ходив він, ходив тим лісом, аж поки набачив світло. То світилося у вівчарській колибі. Король і …
За давніх-давен у якомусь англійському місті жив собі король, і був у нього одним один син, що звався Сенпетер.
Як прийшла йому пора женитися, то він і сказав батькові, що хоче собі за дружину таку дівчину, що не було її …
В далекій-далекій країні, десь на краю світу жив собі убогий швець із жінкою. А недарма кажуть, що багаті тішаться грішми, а убогі дітьми, то й у цих двох було діточок, як у решеті дірочок.
Спершу шевцевій родині ще сяк-так велося. …
Пішов раз Матійко на оглядини. Добре його там зустріли, щиро привітали.
Як уже трохи посиділи та погомоніли, господар і каже:
– А піди-но, стара, до комори та принеси сама знаєш що.
Стара зараз же побігла у комору по закуску.
Ждали …
Копав якось один бідний чоловік край дороги канаву. І не знаю, як те сталося, тільки йшов кудись тією дорогою сам король та й спитав того чоловіка:
– Скажи-но мені, голубе, а скільки ти береш у день за свою тяжку працю?…
В сімдесят сьомій країні, за червоним морем, за дубовою скелею, де світ дошками оббитий, щоб земля туди не сипалася, жив собі один король. А в того короля був сад, а в тому саду одне таке дерево, що кращого в цілому …
Ну це, що вам розповім, було таки насправді! Було воно ще за тих добрих часів, коли, бачте… але не лякайтеся!
— Ну, що ж? Коли ж?
— Ну, бачте, тоді, коли свинки ходили в черевичках, а жабки гуляли в чепчиках; …
Був собі один великий пан. Він мав стільки добра, що й не знав, що з ним робить.
Мав він золоту карету — таку, що тільки по столі їздити.
От звелів він погукати одного селянина.
— Ну, ось ти простий селянин, …
Зібралася кумпанія до корчми.
— Погулять нам, Господи, поможи:
То писарі, то малярі,
То ковалі, то слюсарі,
То дзвонарі, музики,
То мельники й чумаки.
А що ще робити чесним людям довгими зимовими вечорами, коли в господарстві все давно пороблено, сіяти-орати …
Жив-був у нашому селі Сабадаші недалеко від Бузівки, через річку від Зеленого Рогу якраз навпроти хати кривої Ганьки, через межу від попа бідний чоловік Тимухтей.
Всього багатства у нього було — коник, корова та руки роботящі. Жив він собі з …
В одному селі жила собі дівчина Маруся. Дуже вродливою була Маруся, але жили вони з батьками бідно, тому й свататись до неї ніхто не хотів. Уже всі подружки заміж повиходили, а Маруся все на вечорниці ходить — свого судженого чекає.…
Далеко ще було Грицькові до справжнього козака. Ні в поході не побував, ні в море на чайці не сходив. Навіть прізвиська — імені козацького ще не здобув. Так і звали його поки що — Грицько Прізвиська немає.
Сміялися з Грицька …
У Києві на Подолі,
На житнім торжку,
Там кляла нечиста сила
Доленьку гірку.
Надійшла лиха година,
Помінявся час,
Що уже козацькі діти
Не бояться нас.
Колись давно жив собі у Сабадаші старий козак Мехтод. Так собі добре жив, заможно. Мав …
На околиці нашого села, якраз над річкою жила собі вдова Ганна. Чоловік її був добрий і славний козак Шуляк, та загинув у бою з татарами. Зосталася Ганна сама з маленькою дочкою Явдошкою. Тож люди на селі так і звали Ганну …
Найвродливішим парубком у нашому селі був Степан Сорока. Стрункий, чорнявий, чуб кучерявий, на дівчат і молодиць вусом тонким моргає, спокою-сну їх позбавляє.
Сорочка на ньому завжди чистенька, білого полотна, а вишивка аж очі вбирає — все дубові листочки та барвінок. …
А скажу я вам, що найбільше гамору й крику буває тоді, як до Сабадаша приїздить циганський табір. Ото вже розвага, ото вже біда, ото вже морока!
Приїдуть своїми кибитками, стануть за селом на вигоні, шатра свої діряві понапинають, багаття порозпалюють, …
У селі Угловаті, на кутку Дячуківці над ставочком жив чоловік Яків Білоус. І була у нього доця Варочка. От якось зимою Яків захворів, та й помер. Лишилася Варочка сама.
Поки ще у Варочки пшоно було, то вона кулешик варила, а …
Нікому не було так добре, як козакові Сабайдону. І в гулянці, і в бійці завжди перший. А що вже у бою себе показав, то мало хто на всій Січі міг з ним зрівнятися, хіба що Грицько Нетреба, або Семен Перебериборщ, …
Жив у нашому селі Сабадаші чоловік на ім’я Охота. І був у нього синочок, якого звали Гандрей. Хлопчина ріс розумний і меткий – все, бувало, сидить коло бандуриста чи лірника на майдані і слухає, що той оповідає про Байду, чи …
Вночі на Андрея хлопці в селі бешкетують. Кому новісінькі ворота дьогтем вимажуть, кому дрова розкидають, а кому і воза на хату витягнуть. Стоїть тоді на ранок хазяїн, потилицю чухає, а зробити нічого не може – бо на Андрея парубкам усе …
Ох і славне чумацьке діло, та на всю Україну відоме! А чумаки — поважні і хазяйновиті люди. Всю зиму добре на печі вилежуються та боки гріють. І ні до чого їм ніякого діла немає — ні до хатньої, ні до …
Десь колись жив король і були в нього син та донька. Ах, що то була за парочка. Хлопчина, немов сонце червоне, а дівчинка, неначе зоренька ясна! Як підуть брат із сестрою пліч-о-пліч по саду прогулюватися, старому батькові втіха, всьому світу …
Якось узимку, десь перед самим Різдвом, сидів дiд Свирид біля теплої печі, примруживши очі, i задумливо пихкав своєю нерозлучною люлькою.
Надворі було вже темно. Люта хуртовина завивала, наче зграя вовків. Шалений вітер шугав навкруги хати, намагаючись якось прослизнути усередину крізь …
На четвертому поверсі багатоповерхового будинку, у квартирі номер 12 жив дуже охайний чоловік Петро Остапович. Він був не просто охайним, він був зразково охайним. Свою квартиру Петро Остапович обожнював і прибирав її тричі на день. Його охайності позаздрив би навіть …