Якось сидів я в парку на лаві. Поряд зі мною читав газету старенький дідусь у солом’яному брилі й барвистій вишиванці. А неподалік грався м’ячиком маленький хлопчик. Підкинув хлопчик м’ячика. Ударився той об стовбур дерева й відкотився прямцем дідусеві до ніг. …
Для домашніх він — Ремчик. А повне його ім’я — Ярема.
Це так тато придумав. Власне, не придумав, а в якійсь книжці вичитав. Там один дуже геройський парубок звався Яремою. Його ніхто не міг перемогти. От тато з мамою ще …
У п’ятилітньої Одарочки з’явилася манюня сестричка Катруся.
Коли мама з татом принесли Катрусю з пологового будинку, то сказали:
— Бачиш, Одарочко, яка вона крихітка? Їй у всьому догляд потрібен: і нагодувати, й викупати, й памперси вчасно поміняти… А це значить, …
Якось за кілька днів до Нового року, коли настала вечірня година і всі в хаті вже ладналися до сну, Іванкова мама, ніби між іншим, сказала:
— Завтра проскочу навідаю наших Марусю та Степана. Давненько вони голосу не подають. Ви, мамо, …
В одної дівчинки було досить незвичне ім’я — Квітослава. Ну, а всі домашні називали її просто Квіточкою.
Якось під час обіду, коли вся сім’я сиділа за столом, Квіточка раптом сказала:
— І чого це в мене ім’я якесь ніяке?! Якби …
Вечоріло. В дитячому садочку стояв дзвінкий різноголосий гамір. Діти нашвидку вдягалися й вибігали на подвір’я, де їх уже починали розбирати по домівках батьки.
Середня група разом із вихователькою Ганною Петрівною з’юрмилась на ігровому майданчику. Діти галасливо спускалися з гірки, грали …
Росла в Мар’янчиному дворі молоденька груша. Росла собі, росла, а навесні вперше й зацвіла.
— Тепер буде в нас своя фрукта, — сказав тато.
— Насушимо на цілу зиму сушини. Та й грушевого повидла наваримо, — сказала мама.
— І …
Кузя сидів біля кухонного вікна на ослінчику. Перед ним стояв невеличкий столик, якого два дні тому спеціально для Кузі збив із свіжо обтесаних дощечок тато. На столику лежали розсипані пазли. Кузя складав із них будиночок. Але поки що йому вдався …
Мирон уже биту годину сидить на скрині й одно гуде:
— Бабуню, ну, чуєте! Зваріть гарбузової каші.
— Таж ти недавненько підполуднував,— одмагається бабуня.
— Підполуднував, а знов їсти хочу.
— То, може, тобі яєчка чи барабольки?
— Ні-і,— тягне …
Поталанило Олешкові з Олельком: ішов їхній татоз косовиці й коло млина, на греблі, приблудного песика знайшов. Чудного такого. Окатенького.
Напоїли хлопці знайду молоком. Відігріли. Викупали. Став песик у них жити.
І добре було б песикові. Тільки ж ніяк хлопці не …
Климцьо з Мотею зачаїлись у полині. Полин був високий, густий і пах гірко й лоскотно.
Климцьо став навшпиньки, глянув навкруги. Прислухався.
У вечірній сутіні дзумили комарі. На ставу форкнула моторка. Біля аптеки хтось затарабанив по штахетах патиком.
— Мені страшно,— …
– Мабуть, хтось нашого Муркаша зурочив, – сказала Денискові бабуня. – Був такий лагідний котик, такий потихоня! Миші могли йому вузлики на хвості в’язати. А тепер, бач, розласився до пташок. По деревах з гілки на гілку стрибає. Пуцьверінків кривдить.
– …
Пекла бабуня млинчики. І на тобі – тіста в макітрі ще он скільки, а олія вже на самому денці.
– Дениску, – покликала бабуня. – Катай-но до тітки Уляни. Позичиш склянку олії.
– Зараз, – буркнув Дениско. – Ось останні …
Дениско лежав на м’якенькому, зігрітому сонцем спориші й час від часу прикладав до ока свою дудочку. Грати на дудочці йому вже набридло, тож він, ніби в підзорну трубу, став роздивлятися в неї воронячі гнізда на деревах.
Де не візьмись – …
Вийшов Дениско на двір. Бачить – на моріжку сусідський цапок пасеться. Підступив Дениско до цапка, войовничо голову нагнув.
– Ну, що, – питає, – битись будемо чи миритись?
А цапок байдужісінько скубе траву, ніби не до нього й мова.
– …
Загадала бабуня, щоб Дениско перебрав дві склянки гречаних круп на кашу, там же і насінинки бур’яну трапляються, і «колінця» від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того хіба може бути каша смачна!
Сів Дениско за стіл, чисті …
Ішов Дениско з дідусем повз крамницю. А там у вітрині стільки іграшок, що просто очі розбігаються!
– Дідуню, – став благати Дениско. – Купи мені дудочку. Я про неї все життя мрію.
Денисків дідусь – добра душа, внукові не відмовить. …
Дениско Бублик – звичайнісінький п’ятилітній хлопчик. Тільки білявий чубок стирчить у нього, як гребінь у задерикуватого півника. Та ніс трохи ґудзиком і весь у ластовинні. Та один передній зуб хилитавсь, хилитавсь, а оце три дні тому – хрусь, випав і …
Наповзла на село страхітлива чорна хмара. Наповзла з блискавками та оглушливим громом. Запнула півнеба, і линув такий шпаркий, такий рясний дощ, що, здавалося, затопить увесь білий світ.
Та невдовзі хмара відпливла за ліс. Дощ ущух. І знов заяскріло сонце.
Дениско …
Дениско залюбки став ходити в дитячий садок. Там у нього і друзів повно, і різних іграшок та розваг уволю.
Одна біда – не любить він раненько вставати. Всім його домашнім ніколи. Кожен квапиться, бо одному на роботу треба, другому – …
У Денискового тата золоті руки. Він що хочеш злагодить: і гойдалку, і свистка, й годівничку, і лука із стрілами. А оце вчора взяв цупку дротину й поробив Денискові та всім його друзям ловкенькі ключечки. Щоб ними обручі котити.
– Тренуйте, …
На краю села, між ріденьких хащаків глоду й тернини, а ще буйних, у зріст коня, полинів, ріс дуб.
Скільки дубові років, не знав ніхто. Казали тільки, що він з’явився на білий світ у давню давнину, коли ще й села не …
Визолотило сонце лани. Скрізь розпросторився густий гарячий дух стиглої пашні.
Денисків тато і днює й ночує в полі. У комбайнерів роботи у час жнив – непочатий край.
Дениско так, бува, скучить за татом, що більше й витерпіти несила. Тож відпроситься …
1. Конкурс “Шалених смужок”
Джуді Муді не збиралася рятувати світ. Вона хотіла перемогти у конкурсі. У конкурсі дизайну лейкопластиру.
Джуді відкрила свою лікарську валізку. Де поділася коробка «Шалених смужок»?
Вона витягла з валізки маленький молоточок для перевірки рефлексів.
– А …