Сонце уже заховалось, але край неба усе ще лишався золотаво-червоний. В озері зрідка яскраво виблискували невеликі хвильки.
На листок латаття з плескотом стрибнула жабка, майже такого самого кольору, як і листок.
— Кум-кум, — почала вона свою вечірню …
Оце – Славка. Дівчинка Славка, а не хлопчик. Зимою вона дуже хворіла, і мама геть обстригла їй довгі золотаві кучерики. Але волосся вже одросло, і Славчина голівка скидається на пухнасту весняну кульбабку. Мама, гладячи Славку по голівці, каже: «Моє курчатко!» …
Настало літо, і зашумів зеленими вітами ліс… То тут, то там між пухнастих ялиць та під лапатим гіллям смерек вишикувалися рядочками гриби маслюки.
— Здр-а-ас… — хотів був привітатися до них їжак, а гриби злякалися і понакидали на голови хто …
От і настала рання осіння пора…
Ходить Мишко лісом і кличе:
— Зозулько-о-о!.. — Послухає трохи і знов товстим голосом:
— Зозулько-о-о!..
Давніш, було, й відгукнеться зозуленька: «Ку-ку»… А тепер її не чути. Тільки старенький єнот хлюп-хлюп у воді: корінці …
Хоча й осінь надворі, горобина ще не достигла. Та Мишкові байдуже: йому вже і в роті терпко, а він, знай, жвакає. Знизу ягоди пооб’їдав, а ті, що вгорі, не може дістати. «Ану ж, — гадає собі, — на дерево вилізу». …
Як скінчиться місяць листопад, то вже мине й осінь.
Тепер не кожного дня виглядає з-за хмар сонце, а коли й гляне стомленим оком, то гріє не так, як улітку.
Павук-ниткоплут давно під листям сни дивиться. Тихесенько шарудять під корою жуки-короїди. …
Від самого ранку купчилися за лісом сірі хмари і все погрожували звідти своїм холодним подихом: ху-у-у…
— Тікай, Мишко, — гукали всі, — бо зараз як війне снігом!
А він знай ягодами ласує: то горобиною, то калиною…
Сніг пішов уночі. …
Розкидав Мишко хід од свого барлога і вибрався звідти заспаний і похмурий.
— З добрим ранком! — гукнула сорока. — Прокинувся вже?
— Му-гу-у-у-у… — сказав Мишко і потерся кошлатим боком об дуба. І тут сорока враз помітила, як він …
Ще не скрізь розтанули сніги, ще і в полі, і в лісі доживають свого віку холодні злежані плями, а він вже прилетів. Уже бігає чорними таловинами на своїх високих ніжках і раз у раз нахиляє до землі голівку.
То висмикне …
Коли настала справжня повінь, річка розлилася так широко, що вода обняла і луки, і кущики, а вночі підкралася аж до самого пагорба і кілька разів плюхнула в лисячу нору.
— Ой клопіт, ой клопіт! — заходилася лисиця. — Там же …
У всіх пташок і звірят у місяці травні клопоту доволі, тільки малим ведмежатам жарти на думці.
Той на дерево лізе, цей намислив корча перегризти, а інший забрався матері на голову і знай скубає за кошлаті вуха.
От зараз мама скине …
Якось повернувся я з лугу після вранішнього полювання. Спека стояла неймовірна… Присів у дворі на ґаночку в тіні перепочити.
А проти мене Гопак, розморений спекою, лежить, язика висунув, поклав голову собі на передні лапи. А паща в нього велика.
І …
Леся приїхала до бабусі в гості. Тут і собачка біленький підбіг. Вертить хвостом, розглядає дівчинку. Наче й не страшний звір, але ж… Зуби біліють гостро, язик висить. Та ще й головою раптом потягнувся вперед до Лесиної ніжки.
Дівчинка злякано притулилась …
Росла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку на її гілках наливалися червонобокі яблука. Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не
випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася, бідолашна.
— Ось я її …
Звідки у їжака колючки
Давно-давно колись народився їжачок без колючок. А в лісі, де він з’явився, звірини всілякої — видимо-невидимо, лічено-незлічено.
Їжачок маленький, кругленький. І без колючок. Всі на нього дивляться. Всім якось дивно,— їжачок і без колючок. Кожне очима …
У бабусі на селі, обіч дороги, що вела до річки, на просторій, порослій бур’яном місцині завжди паслася велика брудно-біла коза. Цілими днями вона завзято скубла траву, і якби той лужок був меншим, то давно б уже виїла на ньому всю …
— А мороз аж сміється, такий міцний, — розказував батько, вернувшись додому. — Ішов я через леваду, а заєць вискочив просто з-під ніг, і якби хоч злякався, якби дременув, а то ледь-ледь чеберяє лапами, хоч за вуха хапай. Тепер у …
І. ШАРИК ПІДШИПНИКІВ
Маленька Надійка аж заплющилася й притиснулася до мами, коли вона побачила на арені в цирку, як веселий і дуже-дуже смішний артист-клоун Едуард Йосипович посадив собі на голову невеличку біленьку з рудими плямами собачку, собачка та сіла в …
РІЗДВЯНИЙ ХАОС РАКЕТИ НА ЧОТИРЬОХ ЛАПАХ
1. Леви — Слони 1:0
Стрілка — найкраща собака в цілому світі. Так думаю я. На жаль, ніхто зі мною не погоджується. Мама й тато віддали її під мою опіку, бо самі просто не …
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
13. БІЛОСНІЖНИЙ БУДИНОК
Наш новий, білий мов сніг особняк з широкого, густо обплетеного виноградом верандою височів на узгір’ї серед оливкових дерев. Перед ним примостився крихітний, завбільшки чи не з носовик, садок, охайно обгороджений і буйно зарослий дикими квітами. …
ЧАСТИНА ДРУГА
7. НАРЦИСОВО-ЖОВТИЙ БУДИНОК
Це був високий, просторий венеціанський особняк з вицвілими блідо-жовтими стінами, зеленими віконницями і червоно бурим дахом. Він стояв на узгір’ї біля моря, оточений занедбаними оливковими гаями та цитриновими й помаранчевими садами, де панувала тиша. Все …
Білий лабрадор
Я вже віддавна, не пам’ятаю й відколи, прагнула мати песика. Але жили ми в орендованому помешканні, і наш господар суворо заборонив три мати вдома собаку. Мій тато спробував поговорити з власником помешкання, проте марно. Бувають же такі люди, …
Їжачок у саду
Такі заплакав. Він так жалібно скавулів! «Ой, ой, ой», — скавчав Такі.
– Що трапилося? – Запитав Сашко.
– У тебе болить лапка? – Запитала Марічка.
Песик не міг розповісти, що в нього болить. Він почав тягнути …