Старший брат малому каже:
— Не тягни кота за хвіст,
Може, трішки відпочине
Та спокійно хоч поїсть.
А малий відповідає:
— їсти хоче, то подам,
Я лише держу за хвостик,
Він, вреднющий, тягне сам.…
Дівчатка щебетали,
Курчаток рахували.
До двадцяти лічили,
Бо далі не зуміли.
І почали спочатку —
Курчатко до курчатка.
Дійшли до двадцяти —
Курчаток не знайти.
Розбіглись колобочки,
Не слухалися квочки.
З дівчаток насміялись —
У квітнику сховались.…
Ви чули про Михайлика,
Михайлика-дрімайлика:
У літні дні,
Гарячі дні
Він спить у холодку.
Зозулиця на ясені,
На ясені,
На красені
Кує собі:
— Ку-ку!
Михайлику, прокинься!
Для сну доволі ночі!
На сонце подивися,
У тебе сонні очі! —
Не …
У Марічки гарна звичка —
Любить все робить Марічка:
Полежати,
Потім сісти,
Потім булку з медом з’їсти.
Потім трішечки поспати
Та на гулі вийти з хати…
Роботяща в нас Марічка,
Тільки дивна в неї звичка.…
Наш дідусь, немов на втіху,
Нам приніс торбину сміху.
Сміх сміється:
— Хи-хи-хи,
Не сумуйте, дітлахи.
В цій сатиновій торбинці,
Всім малятам — по смішинці.
Є слухняним, роботящим,
І неробам, і ледащим.
Сміх — з усмішкою, та сміло
Завжди робить …
Гойдаючись на хвилях
Прудкої течії,
Пливуть мої кораблики,
Вітрильники мої.
Пливуть вони до моря,
Як справжні кораблі,
Дарма, що паперові,
Дарма, що замалі.
А з того боку моря
Така ж, як тут, ріка
І хлопчик у тільняшці
Кораблики пуска.
Пливуть …
Ми підемо до лісу,
Де світяться пеньки,
Де ходять хитрі лиси
І шастають вовки,
Де казку жолудятам
Розказують дуби,
Де розбрелись курчатами
Між травами гриби,
Де велетні-ялини
Повалені лежать,
І ласує малиною
Веселе ведмежа,
Де білочка на гілочці –
Була …
Дощику! Дощику!
Лий, як із горнятка,
Ждуть тебе зернятка,
А ще мій синочок жде,
Все питає:
— Дощик де? —
По калюжах біля хати
Любить мій синок гасати.…
Знов не хоче лялька спати, –
як її приколисати?
Я вже й казку розказала,
й колискову заспівала,
але ляльці все – дарма.
Певно, що засну сама……
У Андрія – веремія,
все тікає від Андрія:
утекли книжки й рюкзак,
чоботи й кашне…
Доганяє їх козак,
та не здожене.
А чому усе це сталось?
Винен в чім Андрій?
Він кидав, куди попало,
речі й одяг свій.
Ось вони …
Я уколів не боюсь –
бо свій дух гартую.
Я сьогодні, як татусь,
лікарем працюю.
Песика полікував –
дав йому мікстури,
і ляльки здорові теж –
без температури……
Кішка дивиться впівока:
що воно там за морока?
Крекче, пирхає, гойдається…
А-а-а, це Владка умивається.…
Знов бунтує рюкзак –
не вміщає ніяк
всіх підручників шкільних,
та кросівок до них,
та м’яча, та бутербродів…
Крекче і гукає: «Годі!..»
Я кажу: «Цить, небораче,
нести тебе ще важче».…
В нас були недавно гості,
мама каву подавала,
танцював ламбаду Костя,
Владка віршики читала,
а старий папуга Гоша
все казав:
“Ласкаво прошу!”..…
Снігу випало не трішки –
білим білий всенький світ…
Промітаємо доріжки
від порога до воріт,
від порога – до криниці,
до курей і до Бровка;
сніг сміється, сніг іскриться –
он гора його яка!..…
Вечір темний-темний,
хата тепла-тепла,
мамин добрий сміх…
Ліжечко затишне,
братів стіл і книжка,
лялька й хитра кішка
на добраніч всім!…
Одягла бабуся Іру
У вовняну шапку сіру,
У рейтузи та штани,
У два грубі светри,
В теплу шубу,
Шарф на шию
Та ще й хустку зверху.
І стоїть мала Ірина –
Ніби диво-капустина.
Діти в сніжки грають,
Іра – лиш …
Книжка в тата,
книжка в мами,
книжка в мене
і в Світлани,
з книжкою малий Тарас –
книжковечір нині в нас.
Книжковечір,
книжкотиша,
тільки чути: песик дише
й сумно дивиться
з-під ліжка,
бо йому немає книжки.…
На високій хмарці сів собі янголик,
Мабуть, притомився, як ішов зі школи
Хмарка, як вітрило, небом пропливає,
Янгол звісив ноги, на сопілці грає.
Як чудесно з хмарки милуватись світом –
Річкою, садками, яблуневим цвітом.
Люди йдуть із поля, та його …
В хаті гамір, шум і плач –
У Юрка пропав калач.
Мати нишпорить під ліжком,
Дід надворі – під горішком,
Старший братик із сестрою –
Під столом і під тахтою.
Тільки котик не шукає:
Де калач – він добре знає.…
Учора простудився
На ковзанці Пилип,
І лікарі сказали,
Що у Пилипа – грип.
Лежить він в ліжку кволий,
Од кашлю вже охрип,
Либонь, тепер до школи
Не скоро пустить грип.
– І чом це так на світі,–
Дивується Пилип,–
Грибів …
Якби я була зіркою,
то вогником свічі
зійшла б я понад гіркою
й світила б уночі.
Якби я була дощиком,
то на поля й сади
лила б я роси-крапельки,
змиваючи сліди.
Якби я була квіткою,
то вранці, на зорі
я …