Ціле літо по краплині
Сонце ми збирали,
Обережно у корзини,
В кошики складали.
Зашуміли в косовицю
Ниви урожайні —
Це забили у пшениці
Крилами комбайни.
Трактори заскиртували
Сонячне проміння,
І над полем заблищало
Срібне павутиння.
Все тепло своє за літо…
Ще зими не видно і в бінокль,
Ще цвіте при березі латаття.
Та вже вітер вищипнув листок
Із чуприни клена коло хати.
Виряджає літо в школу нас,
А бабуня осінь вечорами
В’яже рукавиці про запас,
Бо зима уже не за …
Червоним золотом із груші
Останнє листя потекло.
Останній трактор з поля рушив,
А птиця стала на крило.
Давно відпахла медуниця,
У підземеллі спить ховрах.
Лише не спиться, не лежиться
Глевкій дорозі у полях.
Вона то журиться за колосом,
Що відшумів, …
Охололи води і земля,
Сон бере натруджені поля.
На горбах у висохлий кулак
Заховав зернята дикий мак.
А поміж горбами в теплий край
Покотився колесом курай.
Ні душі в полях, лише димок
Лащиться, згортається в клубок.
То в село за …
Вже грім у хмарі
Не гримить
І в небі менше сині.
В передчутті зими
Тремтить
Сухе кукурудзиння.
Тремтять ставки
Серед полів,
Немов од землетрусу.
Гукає осінь
З комишів:
— Гиля у вирій, гуси!
А на капустяних
Грядках
Вже й паморозь …
Зібравши колос-урожай
І виглядівши квіти,
В далекі мандри за Дунай
Ішло червоне літо.
А біля нашого села
На відпочинок стало.
І вдруге вишня зацвіла,
Зозуля закувала.
Та закувала вже не так,
А якось хрипло, глухо.
Відчув неладне щось байбак
нашорошив …
Ще море тепле,
Ще сади
Не одягали шат червоних,
А вже ранкові поїзди
Привозять іній на вагонах.
У привокзальних квітниках
Жар чорнобривців дотліває,
І літо з айстрами в руках
Красуню осінь зустрічає.…
Вже переїхало з полів
Зерно у затишні комори,
І відчинились для птахів
Ворота вирію над морем.
Стоять останні теплі дні.
По селах справили обжинки,
І літо в нашій стороні
Тримає тільки павутинка.…
Усе щільніше тулиться до Бугу
Поголена косою сіножать.
Просвічуються наскрізь лісосмуги —
Сорочі гнізда можна рахувать.
За річкою, під самим небокраєм,
Гуртує осінь тисячі шпаків.
Ці хмари птиць, що небо закривають,
Примножились отут серед степів.
Примножилось зерно і стало колосом,…
Осінь, вітерець холодний віє,
У просторі чути журавлиний клич.
Небо з кожним днем сіріє,
І летять осінні дні, мов мить.
Вже проїде скоро над полями
Снігова та вітряна зима,
Забіліють верби над ставками
І помчить із гірки дітвора.…
Їжачок в саду гуляє
І старанно настромляє
На свої міцні голки
Груші, яблука, сливки.
Три листочки веселкові
Принесе він малюкові,
Що недавно народився
Й працювать ще не навчився.
А для мами-їжачихи
І сусідоньки-зайчихи
Він несе смачні горіхи.
І грибочків повні …
Осінь носить воду ситом –
Дощ іде над цілим світом.
Розливаються калюжі.
Чобітки зраділи дуже:
– Досить в шафі нам лежати,
Ми гуляти йдемо з хати!
Ми із гуми, ми сухенькі.
Де ж ті ніженьки маленькі?…
Залетів до мене
у кватирку
з клена під моїм вікном
листок,
щось прошелестів —
і враз притихнув,
ліг на підвіконня —
і мовчок…
Змерз, напевно,
на осіннім вітрі
і погрітись трохи
захотів.
Ну, а може,—
тільки хто ж повірить!
просто …
Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменці,
скибка у пазусі,
грушки у фартушку.
Осінь така мила,
осінь
славна.…
В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.…
Вітер плаче, вітер виє,
Дощ осінній дрібно сіє,
Жовкне листя, в’януть квіти,
Скрізь калюжі поналито.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні комашки,
І метеликів нема —
Недалеко вже зима!…
Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились, —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в’ялі
До землі припали,
Наче під листочком…
Жовкнуть трави в полі,
Квіти у ліску,
Облітає листя
Із дерев в садку.
Сумно вітер виє,
Гілочки лама,
Плачуть хмари сиві —
Сонечка нема.
І пташок не чути
В полі і садках,
Листячко зів’яле
Мокне на стежках.
…
Чорнобривці із куточка
Виглядають:
«Що це сталося з садочком? —
Всіх питають. —
Ще учора скрізь тут квіти
Розцвітали…
А сьогодні де ж поділись?
Чи пов’яли?
Нащо вкрило їх те листя
Із кленочка?
Дуже сумно нам без друзів
У садочку».…
Вітер взяв сопілку в руки:
«Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?»
Захиталися жоржини:
«Може, й ми!
Тільки ти нас над землею
Підійми!»
«Шкода часу, — вітер каже,
Підіймать!
Видно, вам не доведеться
Танцювать!»
Тут як зірвуться листочки
Із дубка,…
Ой, шумить холодний вітер,
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У снігу!»
Вітер листя обриває:
«Гу-гу-гу!
Не замерзнеш ти під снігом,…
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б’ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться з дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.…
Осінь
В зеленім лісі побував
Якийсь художник – і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір.
– Ти хто такий? – я здивувавсь‚ –
Чому тебе не бачив досі?
– То придивися‚ – хтось озвавсь‚ –
І ти тоді побачиш ОСІНЬ.…