Вірші про природу — сторінка 15

Знов вершиною рясною
Розшумілася сосна.
Вечір дихає весною,
Та і насправді вже весна.

Сніг крихкий, неначе щебінь.
За селом чорніє путь,
І зірки у тихім небі,
Наче проліски, цвітуть.…

Наш дідусь малят питає,
Як весну хто пам’ятає.
Пам’ятаю квіти з гаю,
Пам’ятаю — в ліс ходив,
Та найкраще пам’ятаю:
Дві берізки посадив.
Посадив їх навесні
Біля стежки при вікні.
Рясно дощики пішли —
Дві берізки підросли.…

При ополонках крига рихла —
Ховай у шафу ковзани.
Взялась хурделити і стихла
Зима, лякаючись весни.

Нехай ще вдосвіта покреше
Мороз об камінь та грудки.
Та свіжим соком у черешень
Вже наливаються бруньки.

Вже де-не-де чорніє поле,
Зняв білу шапку …

Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Крутиться, вертиться,
Одбіжить та й вернеться

Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Гримає, сердиться,
Попід ноги стелиться.

Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Бігає, грається,
В хату добирається.…

Морозику, морозику,
Червоний в тебе ніс,
Морозику, морозику,
Тікав би ти у ліс.

Морозику, морозику,
Спішить весна до нас,
Морозику, морозику,
Прощатися нам час.

Морозику, морозику,
Курли тобі, курли…
З’явилися журавлики —
І квіти зацвіли.…

Білі лисички біжать через луг.
Біле, аж світиться, поле навкруг.

Білі лисички шукають курчат,
Півники білі на хатах мовчать.

Білі курчата сховались в курник,
Білий у небі стоїть молодик.

Вісім тополь та багато ялиць
Слухають шурхоти білих лисиць.…

Як то гарно, як то любо
Грає сонце над Дніпром.
У м’якій смугастій шубі
Джміль дріма під лопухом.
Пахне літом. Синій дзвоник
Ніжно світиться між трав.
А манісінький сюрконик
Нам на скрипочку заграв.…

Дрімає ліс під переметами снігів,
Заснув ведмідь, куняють в норах борсуки…
Лише біжить дрібненька низочка слідів,
Та все між соснами старими навпрошки.
Ходив тут лис. Чи зайця полював,
Чи, може, так чого собі ходив,
Чи, може, самотою сумував,
Що синій …

У сувій згорнувши
Зоряний серпанок,
На луги зарошені
Опустився ранок,
Тихо опустився,
Оповив усе
І понад рікою
Коника пасе.…

Зайшло на літо. Cяють роси,
Духмяно піняться бузки.
Іще далеко до покосів,
І жито квітне залюбки.

Зелений коник поміж стебел
На скрипці стиха награє.
І попід саме синє небо,
Нагрітий сонцем, день встає.…

Вже небо не таке, як влітку.
В жоржинах вулиці й хати.
Снує павук тоненьку нитку –
Наводить між гілля мости.
В імлі ранковій сяють роси,
На вуха шапку гриб натяг.
Птахи, на крила взявши осінь,
Курличуть журно в небесах.
Пишаються …

Хмари грізно насупились,
З неба сіється дощ.
Вся левада захлюпалась –
Зійде щавлик на борщ.
Позбігалися зайчики,
Стали дощик хвалить:
– Поливай, поливайчику! –
Будем борщик варить.…

Веселий дощисько городом пробіг,
Полив нам капусту, картоплю і біб,
А ще помідори, петрушку і кріп.
Ростіть, огірочки, колючі, зелені!
Ростіть, кабачки й гарбузи отакенні!
А їм на додачу і морква носата,
Яку не вкопає ніяка лопата!
Як взимку ми …

«Весна прийшла!
Тепло знайшла!» —
Кричать дівчатка й хлопчики.
«Цвірінь! Цвірінь!
Журбу покинь!» —
Клопочуться горобчики.

Прибіг дідок,
Зліз на горбок —
У хаті буть не хочеться.
Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лискочеться.

Все ожило,
Все розцвіло.
І рій …

Діти наші, квітоньки,
Хлопчики і дівоньки!
Нум гуртом співать;

Ви тягніть тонесенько,
Буду я товстесенько
Окселентувать:

«Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,

А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.

Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком;

Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,…

Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ганок
І на шлях за ворітьми.

Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.

Школярі свої гринджоли
З повіток подостають
І …

Дрімають села. Ясно ще
осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім вже
в повітрі потягає.

Темно-зеленії садки
дрімають вже без плоду
і тихо гріються хатки,
і верби гнуться в воду.

Сонливо річечка пливе,
згачена коноплями,
а всі плоти, зарінки всі
обставлені …

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світить, та не гріє
Сонце золоте.

Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.

Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.

Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки …

Котилася тарілочка
По крутій горі,
Забавляла любих діток
У моїм дворі.

Нам тієї тарілочки
Чому не любить –
Хорошая, золотая
І як жар горить.

Прийшла  баба — сама чорна
І чорний жупан, —
Заховала тарілочку
У синій туман.

Постихали співи …

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло …

У Володі на городі
Танцювали кавуни.
Гарно в диво-хороводі
Веселилися вони.
Відірвалось од гудиння,
Мабуть, шість чи вісім пар
Їх забрала господиня
І повезла на базар.…

Подивилась у вікно —
Лишенько!
Не цвіла вже так давно
Вишенька.
Цвіт, а листячка нема —
Десь сховалось?
— Ні, це з вишеньки зима
Насміялась.…

Гляну у віконечко —
Теплий день який!
На городі соняшник –
Жовті пелюстки.
З неба сипле сонечко
Пелюстки-дива,
Головою соняшник
Радісно кива.…

Стоїть гора високая,
Попід горою гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай.

Під гаєм в’ється річенька,
Як скло вона блищить;
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.

Край берега, у затишку,
Прив’язані човни;
А три верби схилилися,
Мов журяться вони,

Що пройде …