Тіллі, тигренятко – боягуз

У всіх джунглях не було тигреня боязкішого за Тіллі. Варто було йому помітити, як ворушаться гілки на кущах  і  він біг до мами.

— Тигр має бути хоробрим, Тіллі! — Наставляла його мама.

— Навіть тато часом журив його за полохливість:

— Колись ти станеш принцом джунглів. Всі звірі повинні боятися і поважати тебе,

Тіллі нічого не міг із собою вдіяти.
Кращий товариш тигреняти, тапір Таппі, втішав його:

— Я думаю, ти боїшся тільки тому, що ще не зустрічав справжніх небезпек. Давай знайдемо собі якусь небезпеку і випробуємо твою сміливість!

Двоє друзів вирушили в глиб джунглів. Невдовзі з дерева сповзла змія, кинулась на крихту тапіра та спробувала задушити його.

— Відпусти мого друга! – Закричав Тіллі. Ні секунди не роздумуючи, він вчепився зубами в хвіст змії, та відпустила жертву і зникла у гілках

— А ти маєш рацію, Таппі! – сказало тигреня з вдячністю. — Тепер я знаю, що можу бути хоробрим, що може бути важливішим, ніж врятувати друга!