Вечір танців
Годованець Микита Павлович
У лісі на полянці
Улаштували танці.
І будуть премії, і грамоти дадуть,
Як скаже суд…
Тепленько. Місячно. Ласкавиться трава.
Сама природа танцювати просить.
Лисиця — голова —
Правдиві вироки виносить,
Ведмідь у коло вийшов, мов артист,
І показав свій безперечний хист.
Вовк вискочив лапатий
І коло проскакав, як дурень коло хати.
Аж тут Верблюд гука:
— Ану пустіте козака! —
Узявся спритно в боки,
Зробив дрібушечки і скоки,
Хотів ударить гопака,
Так Лиска, бісова осуда,
Звеліла вигнати Верблюда:
— Нехай до танців не стає,
Як бог таланту не дає!..
У нас є люди:
Танцюють, як Верблюди.
Різниця: їх не б’ють,
Бува, що й премії дають.