Віслюк та Оса

Учивсь Віслюк співати. Шкода й мови.
— Що Соловейко їсть? Співу чудового! —
Спитав Віслюк Осу.
А та на сміх: — Росу! —
Віслюк ревнув з баса:
— Нехай мені — овес, йому — роса!

Дурного, кажуть, дурість тішить:
Прекрасно знає, що смачніше!