В небі місячко-вівчар
Випасає сто отар,
А на ранок ті отари
Заганяє до кошари.…
Стриб-стриб струмок,
Скік-скок струмок,
Мов кізка, по камінню.
Спішить з гори
Через гайок
Пірнути в річку синю.
Давно вже хоче той струмок
Великим, дужим стати,
Носить човни та кораблі
Й дітей на них катати.…
Дивувалися зайці:
— Де взялися пшениці?
— Тут сівалки побували —
Всі поля позасівали.—
Дивувалися зайці:
— Де ж поділись пшениці?
— Тут комбайни походили
Всю пшеницю покосили.…
Дощику! Дощику!
Лий, як із горнятка,
Ждуть тебе зернятка,
А ще мій синочок жде,
Все питає:
— Дощик де? —
По калюжах біля хати
Любить мій синок гасати.…
Каченятка через кладку
Бігли вранці на зарядку.
Поспішали, та дарма —
Всюди лід, води нема.
— Це нічого, каченята,—
Каже дітям качур-тато.—
Ми сніжок згребемо враз —
Буде ковзанка у нас.…
У лісочку на горбочку
Виріс гриб із добру бочку.
Гриб не влазить у корзину.
Де б узять автомашину?…
Журавель поважно
Біля дошки ходить,
По великій карті
Довгим дзьобом водить.
— Це — міста, це — море,
Це — високі гори…
Слухайте уважно,
Не пустуйте, діти!
Нам у вирій скоро
Треба відлетіти.…
Жили собі нерозлучні друзі: Песик, Котик, Півник та Кролик. Дбайливо обробляли земельку, отож і мали всього вдосталь. Окрім того, були вони ще й завзятими мандрівниками.
Коли в них випадало хоч трохи вільного часу, відразу ж пускалися подорожувати. Сходивши вздовж і …
Перші лелеки були з ніг до голови білі, наче сніг у гожу днину. Разом з весною прилетіло їх двійко в наші краї.
Один чоловік, що жив край села, прилаштував на оселі колесо від воза та й запросив лелек до себе.…
Трапилося це в далеку давнину, коли пес Сірко був відомим кравцем. Якби ж ви знали, який гарний одяг він міг пошити!
Любо глянути! Прийде, бувало, до нього звичайнісінька гава, а піде—ну тобі справжня пава. Тому й замовників мав, хоч
одбавляй. …
Це було давно, а може, й недавно. Ішов собі по землі старий-престарий чарівник на ім’я Добродій.
От ішов він, ішов і раптом угледів таке—аж занімів од жаху. Перед ним на шляху, прямо в пилюці, валявся викинутий
кимось окрайчик хліба, ще …
У всі віки, коли до нас приходить осінь і перші приморозки з’являються, щоб нагадати про наближення зими, журавлі поспішливо збираються у далеку дорогу.
– Кру-у! Кру-у! – з журливими покликами кружеляють вони над рідними полями, лісами та озерами. А потім …
Був час, коли небо осявали тільки сонце та місяць, а зірок ще не було. І жив тоді один чоловік. Мав діточок, як у решеті дірочок, отож мусив з ранку до ночі в полі працювати, аби їх прогодувати. Був він завше …
Жив собі колись слон, який не знав, що він найдужчий з-поміж звірів. А був той слон великий, розумний і добрий. Ніколи навіть мухи не чіпав, хоча вона частенько докучала йому.
Він обережно ступав по землі, пильнуючи, аби не наступити на …