Загадка дитинства

Читати онлайн вірш Дмитра Білоуса “Загадка дитинства”

Враження дитинства — ясновеснІ!
Слів краса! Звідкіль іде вона?
Наче загадки якісь чудесні:
рідна мова — дивна дивина!

Вперше у житті штанці крамні
хлопцеві придбали у Ромні.
Лиш надів — усі йому: — Митянчик,
ти — як янчик!

Перший раз купили сорочину
Колі в Недригайлові — з сатину.
Лиш надів — усі йому: — Колянчик,
ти — як янчик!

— Що за янчик? — хтось спитав.
І сивий батько наш поважно відповів:
— Так говорять, коли хтось красивий,
так ми чули од своїх батьків…

Я цікавивсь цього слова змістом,
в словниках шукав його стократ…
Та в Чехословаччині туристом
побував і розказав мій брат:

— Знаєш, хто наш Янчик благородний?
Як не здогадались ми? Це ж той
люблений словак, герой народний,
справді красень, Яноглик-герой!

Я зрадів: усе — в єдинім слові,
все в іменні! Отже сумнів пріч.
Яношик! Але в розмовній мові —
Яншик, Янчик — ось у чому річ!

Слово пломенить червоним маком
(над легендою не владний час!).
Як його передали словаки?
Як воно долинуло до нас?

Дмитро Білоус. “Диво калинове”. Вірші. Художник Олександр Кошель. Київ, видавництво «Веселка», 1988 рік