Акула

Акула читала газету,

Своїм любувалась портретом,

Собою пишалась акула,

Допоки вона не збагнула,

Що дуже написано грубо

Про гарні акулячі зуби,

Що, нібито, рот в неї – паща,

Мовляв, людожерка пропаща.

Напишуть таке журналісти!

Хіба їй немає що їсти?

І з’їла акула газету,

Газету із власним портретом.