Барс і Лисиця
Годованець Микита Павлович
Барс простягнувся на травиці
І хвалиться рудій Лисиці:
— У Барсів шкури благородні!
Своїми ви почванитись не годні!? —
Лисиця знайде виправду всякчас:
— Зате душа свята у нас!
Душа — хе-хе! — свята?
Не варт душа
Гроша,
Як за душею пустота!
Будь ласка пишіть по менше речень мій син не може їх вивчити