Безхвостий захворів

В Лисиць украв хтось хований припас.
— Хто скривдив нас? —
І не знайшли б, можливо, винуватця,
Коб не один старий бувалий Лис.
Кричить: — Дивіться, братця,
Роздувсь Безхвостий, щоб ти скис!
Обжерся нашого добра,
Лежить, немов гора.—
Сусідки зразу співчувати:
— Він здувсь! Він умира!
Швиденько Знахарок позвати! —
З’явились Знахарки злодюгу рятувати,
Одна — води Безхвостому притьмом,
А друга на Лисиць насілася рядном:
— Ви знаєте ганьбить лиш та картати!
У вас того нема, щоб співчувати,
У корінь зазирнуть, про душу розпитати! —
А третя галасує: — Став припарки!
Масаж робіте! Дайте проносне! —
Бувалий Лис: — Ану, пустіть мене! —
Безхвостому одразу стало жарко —
Іде розплата зла!
В кущі метнувся, мов стріла.

Впіймають злодія — роздувся в животі —
І, замість дать, щоб стало жарко,
Аж умлівають в співчутті
І ставлять банки та припарки