Богиня сліз

Прийшла весна — година женихання.
Під кожним кущиком і шепіт, і зітхання,
Троїста голосна музика виграє —
Дівчат Венера заміж видає.
Для всіх богинь — веселих і принадних —
Знайшла чоловіків хороших, ладних.
Лише Богині Сліз лишилися одні
Самотності нудливі дні:
Ніхто плаксиву брать не хоче,
Мовляв, проплачеш з нею очі…
Знайшовсь один похилий Удівець, –
Його вмудрили горе й муки,—
Закоханий мудрець
Звів до Богині руки:
— Як не лякає сива борода,
Єднаймося для щастя і труда!
Здолавши почуття одвічної покори,
Потопчем безнадію, муки й горе! —
Богиня Сліз, обласкана, щаслива,
Любові щирій серце простягла
І узи вірності та дружби, наче диво,
Сльозами радості та щастя залила.

Любов! Як солодко про тебе говорити!
Ти щастям повниш душу вщерть!
Ти здатна чудеса творити,
Долати сльози, муки, горе, смерть!