Чоловік і коза

Одного дня звичайний чоловік отримав у подарунок від свого друга козу. Він завдав її собі на плечі та рушив додому.

В дорозі його помітили троє зголоднілих шахраїв. Коли вони угледіли на плечах чоловіка вгодовану худобину, то замислили прибрати до рук цю козу та наїстися вволю. Задля такої мети один із ошуканців підійшов до чоловіка й сказав:

– Перепрошую, добродію! Можна запитати, навіщо Ви взяли на спину цього собаку?

– Собаку?! Якого собаку? – здивувався чоловік. – Хіба ти не бачиш, що це коза? Мені її подарував приятель.

Перший шахрай відповів:

– Я сказав те, що бачу, а Ви як хочете, не завдавайте собі з того клопоту, – і пішов.

Чоловік простував своєю дорогою, але не минуло й кількох хвилин, як до нього наблизився другий пройдисвіт зі словами:

– Шановний! Не треба тягати на плечах це дохле теля туди-сюди.

Чоловік здивовано витріщився на шахрая:

– Дохле теля?! Чи твої очі незрячі? Як можна переплутати вгодовану козу з дохлим телям?

– Не гнівайтеся на мене, – відповів той, – робіть те, що Вам до вподоби, це не моя справа, – і пішов звідти.

Чоловік зняв козу зі спини й добре придивився до неї. Ні, це таки була коза, а не щось інше, тому довелося знову взяти подарунок на плечі та шкандибати. Не встиг і кілька кроків зробити, як перед ним показався третій пройдисвіт, кажучи:

– Пане, пробачте мені, але я хочу сказати, що те, що Ви робите, зовсім неправильно.

– Що? – запитав чоловік.

– Як Ви можете якогось осла висадити на себе і йти? Безумовно, з Вас поглузували. Будь ласка, поставте його на землю, – ввічливо заговорив шахрай.

Чоловік зупинився і сказав сам до себе: «Це вже третя людина, що побачила козу в не козячій подобі. Може, ця худобина якийсь джин чи дідько, який може міняти свій вигляд.

Подумавши таке, він злякався, кинув ту козу на землю і дременув. Коли той чоловік вже був далеко, троє крутіїв взяли козу, наготували з її м’яса смачної страви та поїли.