Дірява кишенька
Прокоф'єва Софія
У Ойки-вереди сьогодні день народження. Прийшла Марічка до Ойки і подарувала їй велику цукерку в гарній обгортці.
Поклала Ойка цукерку до кишені.
– У тебе в кишені дірочка, – зауважила Марічка. — Візьми голку та нитку і заший.
– Ой, не хочу! Ой, не буду! — розсердилася Ойка-вереда. – Ой, дірочка зовсім маленька. — Ой, я не хочу шити! Я гуляти хочу.
Пішли Марічка та Ойка до лісу. Прийшли вони до зайчикової хатки.
— Вітаю тебе, Ойко, з днем народження, — привіталася Зайчиха. — Ось тобі в подарунок дві солодкі морквини.
Ойка ті морквини у свою кишеню поклала.
Зустріли дівчатка руду Білку. Насипала Білка Ойці до кишені великих золотавих горіхів.
Іде назустріч Ведмедиця.
— Вітаю тебе, Ойко, з днем народження! – сказала Ведмедиця. Ось тобі у подарунок баночка з медом.
Ойка баночку з медом теж у кишеню поклала.
Повернулися Марічка та Ойка додому. Дивиться Ойка, а кишеня в неї порожня. Була дірочка маленька, а стала велика. Всі подарунки через дірочку і випали.
– Ой, пропали мої подарунки!
Ой, заплакала Ойка. – Ой, навіщо я дірочку не зашила, коли вона була маленька!
— Подивися, Ойко, — сказала Марічка. — Он моя цукерка в гарній обгортці у траві лежить.
Тут прибігла Зайчиха. У лапках у неї дві солодкі морквини.
— Ти мої морквини загубила, Ойко, а я їх на галявині знайшла!
Прискакала гілками Білка, – Ось твої горішки, Ойко! Я їх знайшла на доріжці.
Прийшла бура Ведмедиця. — Ось горщик з медом. Я його під ялинкою знайшла
— Ой, дякую вам усім! – Зраділа Ойка. — Ой, я тепер любитиму голку та нитку! Маленька дірочка, а біда може статися велика.
Увійшли всі до хати, сіли за стіл і почали пригощатися.
Джерело:
“Дырявый кармашек”
Софія Прокоф’єва
Видавництво: ТзОВ “АСТ”
1998 р.