Дорожня жабка

— Куди ти пнешся, Жабенятко?
Тут у ставку і ненька, й татко,
А на шляху тебе чекає доля зла —
Загинеш од вухатого Осла! —
Ставкова Жабку умовляла,
На добру путь сердечно наставляла.—
Шлях — добрий світ, та не для нас,
Бо чужина не дуже вдячна.
Лиш вилізеш із ставу, необачна,
Дивись — і світ погас.
— Та чужина, говорять, не біда,
Як є питво там та їда!..—
І вилізла на шлях… Осел наскочив,
Дорожню Жабку розтолочив,
Я за Евопом поморалю,
Скажу вам річ одну:
Хто рідне проміня на чужину,
Історія розчавить їх без жалю.

Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік