Дивна дружба
Годованець Микита Павлович
Ворона мовчки слухала Шпака.
Ворону Шпак сердито розпіка:
— Ти в дружбі нерозбірлива така!
Кого собі обрала другом? Віслюка?
Зв’язалася з цим ледарем і дурнем.
Дружила б з ким розумним і культурним!
— Та ні! — Ворона з усміхом Шпаку.—
Я думку маю не таку.
Він лагідний, смирненький,
Слухняний і тихенький,
А я таких люблю:
Вмощуся на хребті, клюю,
Довбаю й шкуру часом,
Живлюсь гарячим м’ясом
Її кров гарячу п’ю,
А він розвісить вуха,
Покірно слуха…
Хитренькі є такі,
Немов Ворони ті:
Шукають Віслюків,
Щоб жить в них на хребті.
Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік