Гуси

Читати онлайн вірш Дмитра Білоуса “Гуси”

Професора Баженова уроки
усе життя я буду пам’ятать.
Байки Крилова повторяли,
поки не навчимося правильно читать.

Професор нас вимовою чіткою
подивувать нагоди не минав:
— Читайте так: «Лозиною гнучкою
на продаж селянин гусей до міста гнав».
Читаючи, ви уявіть картину:
гусей, і селянина, і лозину.

І я згадав, як дядько Єлисей
наймав підпасичів гонить гусей:
ледь світ в Ромен погнать і дотемна
за двадцять верст вернутися з Ромна.
За те, що віджене гусей Марійка, дивися,
й набіжить якась копійка.
Але «гел-гел» для старшої сестрички
не раз слізьми кінчалося з незвички.

Згадав я на занятті той маршрут
і вже забув, чого сиджу я тут.
Професор бачить: — Митю Білоусе,
куди твої помандрували гуси? —
Певніше я спираюся на парту
від теплого професорського жарту.
А він киває — повторять за ним:
«Таж наші предки врятували Рим!»

Проказую рядок, але на думці
ізнов сестра, окраєць хліба в сумці…
І вже через гусей тих на траві
Ромен і Рим змішались в голові…
Не знаю я, чи справді від навали
спасли ті гуси Стародавній Рим,
а нас від злиднів трохи рятували,
коли я був малим…

Дмитро Білоус. “Диво калинове”. Вірші. Художник Олександр Кошель. Київ, видавництво «Веселка», 1988 рік