Я ж бо знаю…

Жартівливий монолог рудого кота

От усі кажуть, що я буцімто шельма, а ще обзивають нахабним рудим хитруном… навіть якось прикро стає. Ну, самі поміркуйте: по-перше – я ж не повністю рудий, а тільки місцями, та й не те щоб рудий, а, скоріше такого дещо теплого забарвлення. Адже не дарма ж прохолодними, особливо зимовими вечорами кожен у нашому домі намагається взяти мене до себе на коліна і погрітися моїм теплом. Інший, може б, чинив опір, а я що? Я поступливий і навіть зовсім не проти – хіба ж мені шкода для своїх, звичайно якщо чимось смачненьким пригостять. Адже воно, як кажуть: ти – мені, а я – тобі, хіба не так?! Я їм тепло і своє розташування, а вони мені ласощів якихось та за вушком почухають – так і живемо. А про те, що я нібито хитрувань, то це вже й зовсім якась дурна маячня! З яких це пір розумних хитрунами стали називати?! А те, що я кмітливий, то це і до бабки ворожки ходити не потрібно – мені ще матуся в дитинстві казала: “Ти, Вогник, найрозумнішим котиком народився – ніде не загубишся і всюди пролізеш!” До речі, помітили – адже Вогником в дитинстві назвали, а не Рудиком, то ж, мабуть, в теплі моєму діло, а не в окрасі! Отож…

А з деяких пір завелися у нашому господарстві таємничі злодюжки – з комори потай всілякі смаколики тягають. І зауважте: морквину там, капустину чи картопельку стягнути гидують, мабуть, не вегетаріанці, а крадуть лише ковбасу, рибку чи сметанку, або ж молочко… якщо відкритим залишили. Воно й зрозуміло, це ж саме найсмачніше. Наші домочадці, було, до мене з претензією сунулися, мовляв, чого це я не встеріг? Але схаменулися і вчасно згадали, що двері ж до комори зачинені – як же я туди можу потрапити?! От і гадають тепер: звідки злодюжки до харчів пролазять? Вже й усі закутки у коморі оглянули, підлогу перевірили і навіть за плінтуси зазирнули, але ж вище пошукати і не зметикували… А там, на самій верхній полиці за картонною коробкою в куточку стара віддушина є – її знизу і не видно зовсім… щоправда дуже вузька й пилюгою заросла, але пролізти все ж таки можна. Я ж бо знаю!