Їжак
Чарушин Євген Іванович
Є у мене знайомий, він любить солодощі, і боїться мишей.
Його трусить, коли він мишу побачить. Кожного ранку в чоботи заглядає, чи не залізла туди миша.
Прийшов він якось голодний додому, пізно, уночі, бачить: надіслали йому посилку з усілякими солодощами: цукерками, пряниками, пиріжками, варенням.
Зрадів друг, поставив самовар. Нахилився над посилкою, понюхати: дуже смачно пахне. Нахилився понюхати і чує: шарудить! Тихенько хтось шарудить у кошику.
Миша!
Самовар звкипів. Приніс мій друг самовар, поставив його на стіл. Шипить самовар, бризкає вода, а знайомий мій у дальньому кутку на ліжко завалився.
– Чому ти не йдеш пити чай?
— Не хочу, — каже.
Так голодний і заснув.
Вранці зайшов я до нього, побачив посилку, відкрив її і давай куштувати.
А там, під папером, величезний тарганище ходить, вусами ворушить.
Із посилкою приїхав.
Він і шелестів папером.
Хоча і не боягуз мій приятель, мисливець хороший, а мишей боявся. Жаль мені його стало, захотів я йому допомогти. Роздобув їжака, щоб він мишей у кімнату не пускав. Маленький їжачок, молодий – ну але з мишами впорається.
Приніс їжака і залишився ночувати — вранці разом на полювання підемо.
Ходить їжачок кімнатою, будинок від мишей охороняє.
Зрадів приятель, заснув міцно, ледь-ледь його добудився вранці. Одягається, пісню співає, мишей не боїться. В чоботи не дивиться.
Натягує болотяні чоботи — довгі, вузькі.
Натягує чобіт, і раптом як закричить на весь голос і давай катулятися по підлозі.
Джерело:
“Тюпа, Томка и Сорока»”
Евгений Чарушин
Переклад з російської
Видавництво: “Искатель”
Вкусний я огурчик
Я огурчик🍅🍅🍅
Гівно
Чому так багато