Жили собі в лісі сусідами — Вовк, Лисичка, Білочка, Зайчик та їжачок . Влітку їм добре жилося, тепло та ситно, а як настала осінь та подули вітри з півночі, та холодні дощі на землю полили — зажурились бідні сусіди. Мерзнуть, …
У Галі була дуже добра мама, але Галя не хотіла її слухати. От мама й каже їй:
— Як не хочеш мене слухати, я не буду тобі кашки варити, не буду ляльок купувати.
— Ну, й не треба! — каже …
Стояла в лісі хатка маленька, а в тій хатці жила бабуся старенька. Не було у неї на світі нікого, ні старого, ні малого. От вона й зажурилась :
— Що мені в світі робити? Тяжко самій жити, бо хто ж …
Жил а собі маленька мушка. Усеньке літо вона пурхала-літала, журби не знала. Та прокинулась одного ранку і заплакала :
— Ой, холодно мені! У мене лапки померзли!
— Це вже осінь прийшла, — сказала стара муха. — Годі тобі вже …
Стояв собі над річкою невеличкий лісок. Росли там усякі дерева – дубочки, берези, вільхи, осики, сосни і ялини. Були ті дерева ще не дуже старі, але на них так багато всякої гусені та жучків розвелося, що пооб’їдали вони все листя …
Насипали Туся з Лялею у садочку крихіт для пташок, а самі на ґаночку заховались і дивляться, хто прилетить.
Перша прилетіла синьогруда Пташка. Пострибала, пострибала, поїла крихіток і защебетала:
— Кві-тень! кві-тень! кві-тень!
— От чудненька! — сказала Туся до Лялі. …
Жив собі в лісі маленький зайчик. Був він ще молоденький і зовсім, зовсім сіренький. І з того він був дуже задоволений: біжить, бувало, по полю — земля сіра, колосочки жовті мерехтять, не зразу зайчика й побачиш. А зайчик не хотів, …
У хатці недалеко від річки жили собі дві маленькі сестрички, старшенька була білява, і звали її Ляля. А меншенька сестричка мала чорні косички й малого котика Котуся, і звали її Туся. Ляля вже до школи ходила, а Туся ще вдома …
Було це дуже-дуже давно, ще за тих часів, коли на нашу Україну злі татари нападали, міста й села грабували, а людей нещасних у полон забирали, на тяжкі муки, у злую неволю.
Жив тоді в одному місті розумний та хоробрий князь …