Хвалько

Зустрівся ведмідь з вовком і питає:

— Скажи мені, вовче, ти кого боїшся?

Відповідає той:

— Людину я боюсь. А ти кого?

А ведмідь каже:

— Боягуз ти! Чого людину боятися?! У неї зуби маленькі. Літати не вміє… Дятел — це інша справа. Як полетить, та як застукає… По всьому лісі чути! Я його страшенно боюся!

Вовк з ведмедем не погоджується, сперечається:

— Добре, ведмедю. Якщо ти людей не боїшся, знайди їх і приведи сюди. А я дятлів наловлю.

Домовилися.

Розійшлися.

Ведмідь пішов шукати людей, а вовк дятлів.

Чи довго, чи скоро минув час, тільки вовк наловив дятлів.

Ведмедя чекає.

Почекав, почекав і розшукувати подався. Слідом побіг.

А ведмідь тим часом мисливця зустрів. Став до нього підходити.

Той стрілу пустив. Ведмедя вбив. Далі пішов.

Прибіг вовк до вбитого ведмедя і каже:

— Не будь хвальком! Людина розумніша за тебе!