Кішка, перетворена на жінку

Не вірите? А факт. Було:
Кохання юне серце облягло,
І розум над чуттям утратив владу.
Юнак Венеру звав: — Благаю дати раду!
Я Кішку божествлю,
Як світ ясний, її люблю.
Прошу тебе, молю,
Ти маєш силу владну —
Перетвори її на дівчину принадну,
Ласкаву, як вітрець, і світлу, як роса!
Дружина буде — радість і краса! —
Венера слуха, думає — то жарти,
Чи всяким примхам потурати варто?
Але закоханий поклони б’є,
Так молить, так канючить
І криком, і сльозами мучить,
Спокою не дає,
Що мусила Венера поступитись:
— На Кішці хочеш одружитись?
Хай буде так! —
І наш дивак
Солодким щастям впився:
На Кішці-дівчині негайно одружився…
У першу ніч тоді
На чистім теплім ложі
Заснули молоді,
На ніжні квіти схожі;
В кімнаті благодать
І тиша…
Та раптом їй приснилась миша.
Забувши всі обов’язки подружні,
Загараздили в мужа кігті дружні.
— Рятуйте! Гвалт! — спросоння муж
З кімнати вилетів чимдуж,
Венеру проклина словами злими.
Прибіг старий Сусід, тамує кров
І гоїть рани, жалує і грима:
— Жив, наче в бога за дверима,
І — на тобі жінки,
І — на тобі любов!
Удруге, дурнику, йдучи до шлюбу,
Вивчай як треба наречену любу:
Пильнуй не губок і не брів,
Дивись, чи не сховала пазурів!

Сусіда раду дав путящу,
Бо жінку має сам не кращу.