Комар і пастух

Пастух під тінню спав, надіючись на псів.
Це бачивши, гадюка з-під кущів
Повзе до нього, висунула жало, —
І Пастуха на світі б не бувало.
Та, зглянувшись над ним, Комар його вкусив,
І цим від сну збудив.
Очутившись, гадюку вбив Пастух;
Та спершу Комара спросоння ча весь дух
Так затопив, що враз того й не стало.

***

Такого в світі є чимало:
Як сильному слабий, зворушений добром,
Відкрить на правду очі побажає,
То дуже часто з ним таке ж буває,
Що й з Комаром.

Переклад Є. Кротевича