Леонард і Леопольд

Леонард і Леопольд – двоє впертих левенят, які ніколи не слухалися маму.

— Не біжіть далеко, тримайтеся ближче до кущів! —наказувалв їм мама левиця, коли вони вирушали на полювання. — Ви ще занадто малі, щоб полювати поодинці.

Але левенятам здавалося, що вони вже дуже дорослі та хоробрі.

— Я гарчу майже так само голосно, як тато! — хвалився Леонард.

— А в мене кігті майже такі ж гострі, як у мами! — вихвалявся Леопольд.

Одного ранку, коли батьки пішли у справах, левенята вирушили на полювання.
Вони спробували погнатися за зебрами та антилопами, але в тих були надто довгі ноги — маленьким левенятам ніяк за ними не вгнатися.

— Бачиш того страуса? — раптом запитав Леонард. — У нього голова у піску, він нас не помітить!

Брати, гарчачи, підійшли до гігантського птаха. Страус не підняв голови, але заніс величезний кіготь і двома потужними ударами розкидав неслухняних левенят у різні сторони.

— Схоже, краще нам таки слухатися маму! – вирішили брати і попленталися додому, підібгавши хвости.