Маленький лицар та Злодій Мікроб

В казковому королівстві жили-були мама Королева та батько Лицар. У них народилося три сини. Два старші сини виросли високими, кремезними хлопцями та стали лицарями, як батько. Вони захищали королівство від ворогів та завжди були першими в усіх справах, де потрібна була міць та сила. А третій, молодший син Королеви та батька Лицаря, якого звали Альберт, виріс маленького зросту та худеньким. Він був таким слабким, що навіть бігати йому було важко, не те, що воювати. Через це Альберт страждав, і лише уві сні бачив себе великим та сильним.

Спочатку батько Лицар шкодував:

– Ой, ніколи моєму молодшому синові не стати лицарем!

Але потім батьки Альберта заспокоїлися і вирішили, що він знайде собі інше гідне заняття, нехай і не зможе боронити королівство, як старші брати.

Альберт мріяв стати лицарем, але став лікарем і навчився лікувати людей та тварин.

Одного ранку мешканці королівства прокинулися від звістки: «На королівство напав страшний ворог на ім’я Злодій Мікроб». Ніхто його не бачить, але після зустрічі зі Злодієм Мікробом люди стають хворими і не можуть встати з ліжка.

Для битви з Мікробом вишукувалася уся армія королівства. В перших рядах були старші брати Альберта. Воїни озброїлися найкращою зброєю, але ніхто не міг зрозуміти, як битися з невидимим ворогом. Армія будувала міцні високі паркани, щоб Злодій Мікроб не міг пролізти, та тримала зброю напоготові. Та Злодій Мікроб і далі проникав у оселі людей.

Альберт шкодував, що він не сильний і не кремезний, і не може бути в армії разом з братами. Але потім йому спало на думку:

– Якщо цей Злодій Мікроб такий маленький і невидимий, то, можливо, не потрібна велика сила, щоб його перемогти!

Альберт вирішив вигадати проти Злодія Мікроба невидиму зброю. Декілька днів та ночей він читав книги, робив досліди з ліками. І ось одного ранку він скликав усіх мешканців королівства, тримаючи в руках невелику пляшечку з рідиною, та оголосив:

– У мене в руках зброя проти Злодія Мікроба. Щоб перемогти ворога, нам усім треба прийняти ці ліки.

Спочатку люди не повірили Альберту. Вони не розуміли, як щось невидиме в пляшечці може перемогти Злодія Мікроба. Але люди були готові приймати ці ліки, бо не знали іншого способу врятуватися.

Того ж дня Альберт дав кожному мешканцю королівства по декілька крапельок своїх ліків. Деякий час після цього Злодій Мікроб ще лютував у королівстві та нападав на людей. Однак скоро люди помітили, що він зустрічається їм все рідше і рідше. Через деякий час в королівстві і сліду від нього не залишилося.

Люди були безмежно вдячні Альберту, а батьки дуже пишалися ним. Батько Лицар сказав сину:

– Альберте, ти гідний бути лицарем не менше своїх братів. Вони мають велику силу, а ти – великий розум.