Мишеня Тім йде у дитячий садок

Сьогодні мишеня Тім вперше йде у дитячий садок. Мама одягла на нього зелений халатик і пов’язала блакитний бант. Але Тім незадоволений.

– Не хочу! Не хочу! — верещать він і впирається щосили. — Не хочу до дитячого садка! І мій ведмедик теж не хоче! Ми хочемо залишитись вдома, з тобою!

Мама ще деякий час умовляла мишеня, а потім сказала:

– Гаразд, Тіме. У садок сьогодні не підеш, посидиш зі мною, доки я займаюся домашніми справами.

І мама почала гладити білизну. Тім радий, що лишився з мамою! Він стоїть та спостерігає за нею.

Тепер мамі потрібно помити підлогу.

«Швидше б вона закінчила! — думає мишеня. — А то мені нудно!

Але мамі ніколи з ним бавитися: вона має багато справ. Нарешті мати закінчила всі домашні справи.

Але тут — дзінь-дзінь-дзінь! — дзвонить телефон.

Це тітка Пеппа. Їй стільки всього потрібно розповісти мамі Тіма!

— Коли вони вже наговоряться? – бурчить мишеня і тягне маму за спідницю.

Тепер мама з Тімом ідуть до магазину. Дорогою вони зустріли мамину найкращу подругу. Мама поспішає розповісти їй, що нового у тітки Пеппи.

Вони базікають і базікають…

— Як ну-у –у дно! — ниє Тім і раптом бачить дитячий садок. Зовсім поруч!

«Піду я подивлюся, що там робиться!» – Вирішує мишенятко.

Тім заглянув у віконце дитячого садка, а там його друзі! Вони грають та малюють. І на всіх зелені халатики — такі самі, як той, що на нього вранці одягла мама.

Ага! Халатики для того, щоб не забруднити одяг, — здогадався Тім. – Здорово! Навіть якщо вимажеш його фарбою, ніхто не стане лаяти».

Тім дивиться, як дітям весело разом, і зітхає. Настав вечір, і Тім лягає спати.

— Мамо, нічого, якщо я завтра не сидітиму з тобою вдома, а піду до дитячого садка?

– Звичайно- сміється мама. — Я дуже рада, що ти зрозумів, що в дитсадку цікаво!

Наступного ранку Тім, ледве схопившись з ліжка, відразу начепив зелений халатик і, задоволений, подався до дитячого садка. І улюбленого ведмедика Тедді взяв із собою.

– Привіт, Тіме! — Друзі кинулися йому назустріч. – Нарешті ти прийшов! Давай грати!

Тім притискає до себе ведмедика і котиться з гори. – Ух ти! Я лечу! – кричить він. – Заходжу на посадку! Як весело у дитячому садку! Тут стільки ігор! Вдома таких немає. І з друзями грати цікавіше, ніж одному.

Тім утомився і захотів спати. І тут якраз тиха година. Усі малюки лягають під ковдри.

– Спокійного сну! — каже вихователька, але мишеня Тім не чує — воно вже міцно спить.

Після тихої години малюки знову грали. І ось настав вечір. За Тімом прийшли мама і тато.

– Як? Вже час додому? – дивується Тім.

Який це був чудовий день!

Але і по мамі з татом мишеня скучив, зараз він їм все-все розповість!

— Мені сподобалось у садку! — шепоче він лапі. – Я грав, малював, співав, їв, спав і знову грав. Вихователька дуже гарна. А завтра я знову прийду сюди!