Мишеня Тім. Мене ображають у дитячому садку
Казаліс Анна
Прийшла осінь. Мишеняті Тіму знову пора у дитячий садок. Тім дуже радий. Цього року він піде до нової групи. У нього буде нова вихователька і нові друзі!
Тім з радістю збирає свій наплічник. Він поклав туди носову хустинку і зубну щітку.
А ще мама дала йому булочку.
-Дякую, мамо! – Зрадів Тім.
У новій групі діти трохи старші за Тіма. Вони розмовляють і голосно сміються. Мишеня навіть не все розуміє, про що вони говорять. Тім думає, що вони дуже розумні. І взагалі класні.
А які у цих хлопців бейсболки! Тім також хоче таку. Але ще більше йому хочеться, щоб старші хлопці з ним потоваришували.
– Привіт! – несміливо каже Тім. – Давайте грати в м’яча.
– Ха-ха-ха! – сміються великі хлопці.
– Ти думаєш, мі будемо з тобою бавитися?
-А бейсболка у тебе є? Ми граємо тільки з тими, хто має ось такі класні бейсболки, як у нас.
-Іди малявка! Біжи вовтузитись з малюками.
Тіму дуже прикро!
Чому вони з ним так? Чому не хочуть з ним грати?
-Я не малявка! Я вже великий! – кричить він. – Майже такий же великий, як ви!
Тім сідає в куток. Йому дуже прикро.
-Не журися, Тім! Не звертай на них уваги! – заспокоює його Джолі, найдобріша дівчинка у групі. – Вони просто дурні! Мене теж ображають – он ті дівчатка з рожевими бантиками. Вони так вихваляються своїми бантиками. Що просто страх!
-Ти не розумієш: я хочу бути великим та сильним! – кричить Тим. – І щоб вони теж зрозуміли, що я великий та сильний!
Цілий день у мишеняти Тіма поганий настрій.
Він на всіх гнівається. Йому здається, що його ніхто не любить і не розуміє. Від злості Тім псує іграшку сестрички.
-Тіме! Що ти робиш?! – Мама дуже розлютилася, а сестричка Тіма гірко плаче. – Все тебе покарано!
– Ну і будь ласка, – бурчить Тим.
А наступного дня у дитячому садочку старші хлопці забрали у Тіма плюшевого ведмедика і розмалювали його фломастерами.
– Ха-ха-ха! Це ведмедик – монстр! – регочуться вони. – Забирай свого монстра та йди грай із малюками.
Тім мало не плаче. Він не знає, як за себе постояти.
Він вважає себе дорослим і сміливим мишеням, але зараз почувається маленьким та беззахисним.
Якби вихователька бачила, що сталося, цим бешкетникам було би не до сміху. Але вона не бачила, а Тім мовчить.
Увечері Тім згадавши всі образи і розплакався.
– Мамо, я не хочу в дитячий садок! Там усі погані!
І Тім нарешті розповів, як його ображають.
— Ну подумай сам, Тіме, не всі такі погані, а тільки ці хлопці. Тримайся від них подалі, – каже мама, відпираючи улюбленого ведмедика Тіма. – А я завтра поговорю з вихователькою. Ось побачиш, вона обов’язково щось придумає. Не можна ображати молодших. Це дуже погано. Запам’ятай, Тіме.
Тепер Тіму вже не таке сумно.
На наступний день Тім сміливо крокує до дитячого садка.
І раптом він заходити до групи і бачить, як старші хлопці кривдять найменшого – Топсі.
– Ану припиніть! – кричить Тим і встає попереду Топсі. – Інакше я вам усім покажу!
Топсі вчепився у Тіма. Він дуже радий, що той за нього заступився.
А великі хлопці страшенно здивувалися.
– А на маєш! – думають вони – А цей Тім сильний і сміливий. Потрібно взяти його до нашої компанії.
Але мишеня Тім уже зрозумів, що такі друзі йому не потрібні!
Добра Джолі, маленький Топсі і Тім взялися за лапки і пішли геть від хуліганів.
-Ти ще пошкодуєш! Ти навіть не уявляєш, що ми вигадали! Це буде найкласніша розвага! – Кличуть його великі хлопці.
– Розважайтеся без мене, – твердо промовляє Тим. – У вас свої справи, а в мене – свої.
І ось яку розвагу вигадали великі хлопці.
Поки всі були на прогулянці, вони влаштували справжній тарарам у їдальні.
-Ха-ха-ха! – І вони вилили молоко на підлогу.
– Хей-хей! – стали скакати по столах.
-Хо Хо! – Ми найстарші і нікого не боїмося!
Вони думають: Зараз малюки прийдуть снідати і одразу зрозуміють, які ми дорослі та класні!
Але вони помилялися. Ніхто ними не захоплювався, а вихователька страшенно розсердилася.
-Вже беріть ганчірки і прибирайте за собою! – сказала вона. – А якщо я побачу, що ви чіпляєтесь до менших….
Отак хулігані самі собі покарали. І поки Тім грав із друзями, вони наводили порядок у їдальні.
Як бачиш, Тім – молодець! Він усім довів, що він великий і сильний, бо бути великим – це значить захищати менших і чинити правильно.
Джерело:
“Мышонок Тим. Меня обижают в деском садике. ”
Анна Казаліс
Переклад з італійської – П. Кисельової
Видавництво: “Росмэн”
Дякую 🌸☺️🌸