Мишеня Тім. Мене ображають у дитячому садку

Казаліс Анна

Прийшла осінь. Мишеняті Тіму знову пора у дитячий садок. Тім дуже радий. Цього року він піде до нової групи. У нього буде нова вихователька і нові друзі!

Тім з радістю збирає свій наплічник. Він поклав туди носову хустинку і зубну щітку.

А ще мама дала йому булочку.

-Дякую, мамо! – Зрадів Тім.

У новій групі діти трохи старші за Тіма. Вони розмовляють і голосно сміються. Мишеня навіть не все розуміє, про що вони говорять. Тім думає, що вони дуже розумні. І взагалі класні.

А які у цих хлопців бейсболки! Тім також хоче таку. Але ще більше йому хочеться, щоб  старші хлопці з ним потоваришували.

– Привіт! – несміливо каже Тім. – Давайте грати в м’яча.

– Ха-ха-ха! – сміються великі хлопці.

– Ти думаєш, мі будемо з тобою бавитися?

-А бейсболка у тебе є? Ми граємо тільки з тими, хто має ось такі класні бейсболки, як у нас.

-Іди малявка! Біжи вовтузитись з малюками.

Тіму дуже прикро!

Чому вони з ним так? Чому не хочуть з ним грати?

-Я не малявка! Я вже великий! – кричить він. – Майже такий же великий, як ви!

Тім сідає в куток. Йому дуже прикро.

-Не журися, Тім! Не звертай на них уваги! – заспокоює його Джолі, найдобріша дівчинка у групі. – Вони просто дурні! Мене теж ображають – он  ті дівчатка з рожевими бантиками. Вони так вихваляються своїми бантиками. Що просто страх!

-Ти не розумієш: я хочу бути великим та сильним! – кричить Тим. – І щоб вони теж зрозуміли, що я великий та сильний!

Цілий день у мишеняти Тіма поганий настрій.

Він на всіх гнівається. Йому здається, що його ніхто не любить і не розуміє. Від злості Тім псує іграшку сестрички.

-Тіме! Що ти робиш?! – Мама дуже розлютилася, а сестричка Тіма гірко плаче. – Все тебе покарано!

– Ну і будь ласка, – бурчить Тим.

А наступного дня у дитячому садочку старші хлопці забрали у Тіма плюшевого ведмедика і розмалювали його фломастерами.

– Ха-ха-ха! Це ведмедик – монстр! – регочуться вони. – Забирай свого монстра та йди грай із малюками.

Тім мало не плаче. Він не знає, як за себе постояти.

Він вважає себе дорослим і сміливим мишеням, але зараз почувається маленьким та беззахисним.

Якби вихователька бачила, що сталося, цим бешкетникам було би не до сміху. Але вона не бачила, а Тім мовчить.

Увечері Тім згадавши всі образи і розплакався.

– Мамо, я не хочу в дитячий садок! Там усі погані!

І Тім нарешті розповів, як його ображають.

— Ну подумай сам, Тіме, не всі такі погані, а тільки ці хлопці. Тримайся від них подалі, – каже мама, відпираючи улюбленого ведмедика Тіма. – А я завтра поговорю з вихователькою. Ось побачиш, вона обов’язково щось придумає. Не можна ображати молодших. Це дуже погано. Запам’ятай, Тіме.

Тепер Тіму вже не таке сумно.

На наступний день Тім сміливо крокує до дитячого садка.

І раптом він заходити до групи і бачить, як старші хлопці кривдять найменшого – Топсі.

– Ану припиніть! – кричить Тим і встає попереду Топсі. – Інакше я вам усім покажу!

Топсі вчепився у Тіма. Він дуже радий, що той за нього заступився.

А великі хлопці страшенно здивувалися.

– А на маєш! – думають вони – А цей Тім сильний і сміливий. Потрібно взяти його до нашої компанії.

Але мишеня Тім уже зрозумів, що такі друзі йому не потрібні!

Добра Джолі, маленький Топсі і Тім взялися за лапки і пішли геть від хуліганів.

-Ти ще пошкодуєш! Ти навіть не уявляєш, що ми вигадали! Це буде найкласніша розвага! – Кличуть його великі хлопці.

– Розважайтеся без мене, – твердо промовляє Тим. – У вас свої справи, а в мене – свої.

І ось яку розвагу вигадали великі хлопці.

Поки всі були на прогулянці, вони влаштували справжній тарарам у їдальні.

-Ха-ха-ха! – І вони вилили молоко на підлогу.

– Хей-хей! – стали скакати по столах.

-Хо Хо! – Ми найстарші і нікого не боїмося!

Вони думають: Зараз малюки прийдуть снідати і одразу зрозуміють, які ми дорослі та класні!

Але вони помилялися. Ніхто ними не захоплювався, а вихователька страшенно розсердилася.

-Вже  беріть ганчірки і прибирайте за собою! – сказала вона. – А якщо я побачу, що ви чіпляєтесь до менших….

Отак хулігані самі собі покарали. І поки Тім грав із друзями, вони наводили порядок у їдальні.

Як бачиш, Тім – молодець! Він усім довів, що він великий і сильний, бо бути великим – це значить захищати менших і чинити правильно.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

4.6 / 5. Оцінили: 31

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“Мышонок Тим. Меня обижают в деском садике. ”
Анна Казаліс
Переклад з італійської – П. Кисельової
Видавництво: “Росмэн”

1 Коментар
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: