Один, два, три

Один
В кенгуру сумує син,
Бо у мами він один.
Сумно місяць поглядає –
В нього братика немає.
В мене є сестра і братик,
Нам негоже сумувати.

Два
Ходить бусол по воді:
Чап! Чап!
Лічить жабок по одній:
Хап! Хап!
Перелякані жабки:
– Ква! Ква!
Пострибали під листки:
Раз! Два!

Три
На ялинці –
Три синиці.
“Бах!” – мисливець
Із рушниці…
Де поділися синиці?

Чотири
– Цінь! – горобчик прилетів.
– Цінь! – і братик поруч сів.
– Цінь! – іще два на гілках
У сіреньких кожушках.
Он вже скільки стало їх –
Полічіть, будь ласка, всіх!

П’ять
Лапки – в боки, вушка – вгору,
Скачуть білочки по бору.
Кожен ранок на галяві
Спритно роблять вільні вправи…
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Люблять білочки стрибать!
Пострибали, відпочили.
Ви їх добре полічили?

Шість
У лісочку на горбочку –
Три берізки, три дубочки…
Рахувать ведмідь не вмів,
То зозулю попросив.
З того часу у ліску
Все: “Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!”.

Сім
Ненажера-лис лютує
У ліску.
Півник курочок рахує
В курнику.
П’ять біленьких, дві рябенькі –
Разом сім,
Тож тихесенько сидіти
Треба всім.
Бо страшний, рудий, хвостатий
Лис прийде,
Неслухняних й вередливих
Покраде.

Вісім
Дві Оленки,
Три Ганнусі,
Дві Яринки
І Настуся
Козубочки
Узяли
Та гриби збирать
Пішки.
Біг позаду
Пес Кудлатик,
Рахував
Отих дівчаток,
Добре, мабуть,
Рахував –
Довго чулось:
“Гав-гав-гав”.

Дев’ять
У садочку жила
Злодійка-сорока,
Полюбляла курчат
Хитра білобока.
Раз шугнула униз –
Ледве квочка-мати
Встигла діток своїх
Під крило сховати.
Десять діток було –
І нема одного,
Мамі-курочці жаль
Півника малого.
Рахувала курчат,
Врешті зажурилась, –
Отже, скільки малят
В неї залишилось?

Десять
Водить діточок завжди
Гуска-мати до води.
По стежині до ставочка
Лопотять вони шнурочком,
А гусак позаду йде
І рахунок всім веде.
Скільки пальців на руках –
Стільки діток в гусака.