Осел купця оливковою олією
Ішли дорогою два студенти, а назустріч їм купець вів на мотузці осла. Осел був обвішаний глечиками з оливковою олією. Купець торгував олією. Зраділи студенти — у кишені ні копійки, а тут цілий осел.
“Вкрадемо і продамо його”, – вирішили вони. І ось торговець, який нічого не підозрював проминув їх, один зі студентів тихцем зняв з осла мотузку начепив її собі на шию і пішов слідом за купцем. А другий потихеньку повів осла з товаром в найближчі зарості. Як тільки він зник, той, що йшов за торговцем, зупинився. Мотузка натягнулася. Купець обернувся назад і остовпів: чоловік замість осла!.. А шахрай – студент каже йому:
— Сеньйоре, не знаю, як вам і дякувати за те, що ви тарахнули мене по чолі. Цим ви звільнили мене від чаклунства, а то я б так ослом і залишився.
— У вашій особі, сеньйоре, тобто в ослі, я втратив годувальника. Але нічого не поробиш. Але коли ви вже стали людиною, вибачте мені за те, що я погано поводився з вами. Та що мені залишалося робити?.. Ви, сеньйоре, своєю впертістю іноді мене так із себе виводили, що я не міг впоратися з своїми нервами!
— Прощаю тебе, добрий чоловіче! – відповів шахрай. — І прошу лише одне — відпусти мене з богом.
Залишився купець один на дорозі, поскаржився на своє нещастя і поплентався до кума позичати грошей, щоб купити нового осла. Прийшов він наступного дня на ярмарок, дивиться його осла продають. І невтямки бідоласі, що продає його другий студент. Вирішив тут купець, що чоловік знову в осла перетворився. Підійшов він до студента і попросив дозволу сказати ослу по секрету кілька слів.
— Давай, кажи, — дозволив студент. Тоді продавець оливкової олії нахилився і прошепотів ослу на вухо:
— Більше мене не проведеш, сеньйоре осел! Нехай тебе купує той, хто тебе не знає.
Джерело:
“Сказки и легенды Португалии”
Переклад з португальської – Н. Ванханен
Видавництво: “Художественная литература”
1980 р.