Осел на хаті

Осел не раз, бувало, бачить,
Як Курочка на хаті кудкудачить,
Як Кицечка не раз, бува,
Із даху друзів іззива.
А Мавпа раз, прорвавши стріху,
Гасала по даху. Всі хазяї
Лягали покотом від сміху,
Тішались з витівок її;
Хвалили, аж пищали,
Цукерками вгощали…
— Я також на цукерки ласий! —
Сказав Осел поважно басом.
І телепень вухатий
Попхавсь на хату.
Там кілька раз, дуріючи, плигнув
І дах понівечив, прорвав, ногнув.
Була йому подяка —
Вже постаралася ломака.

Казали люди нам старі:
Біда, коли Осел опиниться вгорі!