П’ятеро мишок – п’ятеро подружок

Там, де тундра закінчується, а ліс починається, жили п’ятеро мишок – п’ятеро подружок. Разом вони бавилися, разом корінці викопували, разом по ягоди пішли. А ягода морошка того року вродила велика, смачна. Беруть вони ягоду: одну в рот, другу в мішок, одну в мішок, другу в рот. І не помітили, як дуже далеко від своєї нірки зайшли. Так далеко, майже до самого лісу. Раптом чують:

— Чваш-чвіш, чваш-чвіш… — Це стара чаклунка-велетка з лісу йде, важко ступає. – Чваш-чвіш …

Прийшла. Мишки побачили чаклунку, злякалися. Хотіли втекти, та пізно. Спіймала чаклунки мишок, посадила їх у сумку, віднесла до високого дерева.

— Дерево, дерево, нахились! – Каже.

Нахилилося дерево. Повісила вона торбу на верхню гілку, відійшла від дерева і сказала:

— Дерево, дерево, випростайся!

Дерево випросталося.

— Назад піду з собою заберу… — пробурчала чаклунка – велетка і пішла.

Залишилися мишки на дереві. Із сумки визирнули — високо! Самим нізащо не вибратися. Почали чекати — може, повз хто пройде та допоможе.

Бачать – ховрашок до річки поспішає.

— Хорашок, ховрашок, допоможи нам, з дерева зніми! – закричали мишки.

Зупинився ховрашок і каже:

— Ні, не зніму, коли ми ходимо до річки воду пити, ви завжди в нас камінцями кидаєте! Нехай інші знімуть!

Біжить горностай, кличуть його мишки:

— Гей, горностаю, допоможи нам, з дерева зніми!

Подивився на них горностай.

— Ні, – відповідає, – не зніму. Коли ми гуляємо, ви завжди у нас камінцями кидаєте. Нехай інші знімуть!

Тут лисиця йде. Стали мишки лисицю просити:

— Лисичко, лисичко, будь ласка, допоможи нам, з дерева зніми!

Лисиця ближче підійшла.

— Як же я вам допоможу? – Запитує. — Ви на дереві високо висите. Не дістану.

— А ти скажи: “Дерево, дерево, нахилися!”

Лисиця так і зробила. Нахилилося дерево, лисиця мишок зняла, сама далі пішла.

А мишки, щоб чаклунка-велетка одразу не здогадалася, в сумку трави напхали, на верхню гілку повісили і сказали:

— Дерево, дерево, випростайся!

Дерево випросталося, а п’ятеро мишок – п’ятеро подружок з усіх ніг додому кинулися, біжать і добрими словами добру лисичку згадують.