Павутинка
Калинець Ігор
Надумав кленовий листок
линвоходцем прославитися
павутинку бабиного літа натягнув
між гілками.
Зібралося усе листя на
цирк дивуватися,
а листок ступив крок,
другий —
світ зелений захитався.
Упав листок з високості.
Погойдалася павутинка,
понудьгувала,
взяла та й відв’язалася.
Лине собі
понад тролейбусні дроти,
що до міста прив’язані,
і хизується.
Хто ще таку линву бачив,
аби сама літала?
Джерело:
“Книжечка для Дзвінки”
Вірші для дітей
Ігор Калинець
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1991 р.