Пелікан і банани

Пелі – це білий пелікан з величезним дзьобом. У цьому своєму дзьобі, він мав погану звичку носити все, що жартома тягнув у інших тварин, які жили на березі річки. Такий вже пустун був цей пелікан.

— Ну, що цього разу вкрав цей поганий птах? — розмірковували крокодили, побачивши, як пелікан летить над річкою з повною дзьобом усякої всячини.

— У мене пропали всі банани! – заволав шимпанзе Чімп, вказуючи на Пелі, що пролетів повз . – То був він, я все бачив!

На цей раз Пелі переборщив. Долетівши до середини річки, він зрозумів, що набрав у дзьоб надто багато. Його крила не могли винести такий вантаж.

— Допоможіть! Я падаю! – заволав він, але ніхто не прийшов йому на допомогу.

— Так тобі й треба! – сказали звірі.

ПЛЮХ! Під вагою своєї ноші пелікан незграбно впав у воду. Банани вивалилися з дзьоба і попливли вниз течії – туди, де їх чекав шимпанзе,

З того дня Пелі користувався дзьобом, тільки для того щоб ловити рибу.